Фестиваль достатку. Вірші Юзефа Лободовського про природу та мистецтво
Анотація
У цьому дослідженні автор розглядає поезії Юзефа Лободовського з його пізнього періоду, які були написані у вигнанні, розміщуючи в центрі інтересів читання віршів, що прославляють красу світу, радість існування та свободу поетичного слова. Тут використовується метод літературного аналізу та враховуються різні літературні та культурні посилання, включаючи взаємодію мистецтв. Лободовський приділяє значну увагу жіночому тілу – близькому до краси природи. Зображення жіночого тіла збагачуються поетом посиланнями на живопис, скульптуру, архітектуру та музику. У своїх гімнах, мадригалах та сонетах він використовує стилізацію, головним чином за зразками мови бароко.
Формула “фестиваль достатку” позначає багатство образів та безліч культурних асоціацій з одночасним використанням поетики надмірності та накопичення риторичних фігур, вичислювання, метафор, порівнянь та антитез. Культура античності, поряд з міфологією греків та римлян, добре засвоєна Лодовським. У його творчості досвід інтенсивно розкритої краси протистоїть спадщині романтичної української школи та насторям катастрофізму ХХ століття. Мрія про окремий літературний світ, про аркадський простір, служить своєрідною терапією, адже поет хоче знайти противагу для досвіду сумнозвісного ХХ століття та подолати метафізичний страх.
Ключові слова:
Юзеф Лободовський, польська еміграційна поезія, посилання на культуру, взаємодія мистецтв, поетика надмірності, красаПосилання
Bielatowicz Jan. 1970. Józef Łobodowski. W: J. Bielatowicz. Literatura na emigracji. Londyn: Nakładem Polskiej Fundacji Kulturalnej.
Historia piękna. 2009. Red. U. Eco, przeł. A. Kuciak, Poznań: Dom Wydawniczy Rebis.
Kłak Tadeusz. 1993. Na drogach Don Kichota. Emigracyjna twórczość Józefa Łobodowskiego. „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego MCIX. Prace Polonijne z. 18”: Pisarze Emigracyjni. Sylwetki. Red. B. Klimaszewski i W. Ligęza. Kraków.
Kubiak Zygmunt. 1997. Mitologia Greków i Rzymian, Warszawa: Świat Książki.
Łobodowski Józef. 1990. Poezje, wybór i wstęp J. Zięba, Lublin: Wydawnictwo Lubelskie.
Malraux André. 1985. Przemiana bogów. Ponadczasowe, przeł. J. Lisowski, Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza.
Miłosz Czesław. 1985. Biedny poeta (Głosy biednych ludzi). W: Idem, Wiersze, t. 1. Kraków – Wrocław: Wydawnictwo Literackie.
Ortega y Gasset José. 1993. Velázquez i Goya. Wybór S. Cichowicz, przeł. R. Kalicki, Warszawa: Spółdzielnia Wydawnicza Czytelnik.
Piętniewicz Michał. 2016. Miłosny krzyk popiołów. O „Pamięci Sulamity” Józefa Łobodowskiego. W: Śladami pisarza. Józef Łobodowski w Polsce i w Hiszpanii. Red. G. Bąk, L. Siryk, E. Łoś. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Rzepińska Maria. 1988. Siedem wieków malarstwa europejskiego, Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Święch Jerzy. 2012. Łobodowski-poeta. W: Między literaturą a polityką. O Józefie Łobodowskim. Red. L. Siryk, E. Łoś. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Terlecki Tymon. 2009. Poezje Cezarego Baryki. Rzecz o Łobodowskim. W: Łobodowski. Życie – twórczość – publicystyka – wspomnienia. W stulecie urodzin Józefa Łobodowskiego. Red. M.
Skrzypek. Lublin: Scriptores - Ośrodek "Brama Grodzka - Teatr NN" 1644-9444.
Todorov Tzvetan. 2003. Drogi miłości, [w:] Idem, Ogród niedoskonały. Myśl humanistyczna we Francji, przeł. H. Abramowicz, J. M. Kłoczowski, Warszawa: Spółdzielnia Wydawnicza Czytelnik.
Stempowski Jerzy. 2001 Nagroda literacka „Kultury” za rok 1961 [Józef Łobodowski]. W: Idem, Klimat życia i klimat literatury 1948-1967. Wybór i oprac. J. Timoszewicz, Warszawa: Spółdzielnia Wydawnicza Czytelnik.
Waźbiński Zygmunt. 1972. Renesansowy akt wenecki, Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe.
Yourcenar Marguerite. 2004. Czarny mózg Piranesiego – Wprowadzenie w dzieło Konstandinosa Kawafisa. Przeł. J. M. Kłoczowski, K. Dolatowska, Gdańsk: słowo/obraz terytoria.
Zięba Józef. 1990. Wstęp. W: J. Łobodowski. Poezje. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie.
