Галицька непристойність кінця ХІХ та перших десятиліть ХХ століття у світлі вибраних документів епохи
Анотація
Дана стаття торкається питання непристойності другої половини XIX – початку XX століття на землях Східної Галичини. Непристойність називають також проституцією, торгівлею людьми (перш за все жінками та дітьми) та білим рабством. Поширена на території Східної Галичини проституція не була результатом динамічних процесів індустріалізації або швидкої урбанізації, як в Західній Європі. Через свій провінційний та прикордонний характер Східна Галичина, яка з 1772 року стала частиною імперї Габсбургів, була приречена на внутрішній політичний конфлікт, а також стагнацію та економічну відсталість. Повсюдна бідність, що штовхає людей на міграцію, породжувала такі руйнівні соціальні явища, як безпритульність, насильство, сирітство та проституція. У цьому відношенні Галичина розділяла долю інших колонізованих земель Центрально-Східної Європи, звідки торговці людьми зазвичай вербували свої жертви. Після поразки Центральних держав проблема не зникнула і стала викликом для влади ІІ Речіпосполитої, у складі якої Східна Галичина опинилася від 1918 року. Поштовхом для написання цієї статті стало листування митрополита та голови греко-католицької Церкви, віднайдене в Центральному державному історичному архіві міста Львова, а також низка статей українського письменника, Юрія Винничука, Таємниці львівського дна.
Ключові слова:
проституція, торгівля людьми (жінками та дітьми), біле рабство, Східна Галичина, українська література, Андрей ШептицькийПосилання
Archiwalia
Šepticʹkij Andrej. Listi polʹsʹkih tovapistv, spilok, komìtetìv ohoroni zdorov`â, Krajovoï škìlʹnoï radi ta ìn. y Varšavì, Krakovi, Poznanì do Šepticʹkogo A. pro diâlʹnistʹ. Centralʹnij deržavnij ìstoričnij arhìv Ukraïni, m. Lʹviv. Fond № 358. Opis 1. Sprava 111 [Шептицький Aндрей. Листи польських товаpиств, спiлок, комітетів охорони здоров’я, Крайової шкільнoї ради та ін. y Вapшаві, Кракoвi, Пoзнані
дo Шептицького А. про дiяльнiсть. Центральний державний історичний архів України, м. Львiв. Фонд № 358. Опис 1. Справа 111].
Barkov Illâ. 2018. Ìnstitut prostitucìï v mìstah pìvdennoï Ukraïni v 1843–1914 pp. Zaporìžžâ: Zaporìzʹkij nacìonalʹnij unìversitet. W: http://phd.znu.edu.ua/page/dis/01_2018/Barkov [Барков Iлля. 2018. Інститут проституції в містах південної України в 1843–1914 pp. Запоріжжя: Запорізький національний університет. W: http://phd.znu.edu.ua/page/dis/01_2018/Barkov]. Dostęp: 10.02.2020.
Vinničuk Ûrìj. 2014. Taêmnicì lʹvìvsʹkogo dna (za memuarami j materìalami polìcìï ta lʹvìvsʹkoï počatku XX st.). „Zbruč”. Cz. I, II, III. W: https://zbruc.eu/search/node/%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0
%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D0%B0 [Винничук Юрій. 2014. Таємниці львівського дна (за мемуарами й матеріалами поліції та львівської преси початку ХХ ст.). „Збруч”. Cz. I, II, III. W: https://zbruc.eu/search/node/%D0%A2%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%20%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BD%D0%B0]. Dostęp: 15.07.2019.
Bogačevsʹka-Homâk Marta. 1995. Bilim po bilomu. Žinki v gromadsʹkomu žitti Ukraïni 1884–1932. Kiïv: Libìdʹ [Богачевська-Хомяк Mарта. 1995. Бiлим по бiлому. Жiнки в громадському життi України 1884–1932. Київ: Либідь].
Kačaraba Stepan. 2005. Učactʹ lʹviv`ân v organizaciï opiki nad emigrantami (1921–1939). W: Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura. Studia z dziejów Lwowa. T. 5: Ludzie Lwowa. Red. Karolczak K. Kraków: „Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej”: 397–407 [Кaчараба Cтепан. 2005. Учаcть львiв’ян в органiзацiї опiки над емiгрантами (1921–1939). W: Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura. Studia z dziejów Lwowa. T. 5: Ludzie Lwowa. Red. Karolczak K. Kraków: „Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej”: 397–407].
Kravčuk Andrìj (Red.). 1988. Mitropolit Andrej Šepticʹkij. Žittâ i diâlʹnistʹ. Dokumenti i materiali [Кравчук Андрій (Red.). 1988. Митрополит Андрей Шептицький. Життя i дiяльнiсть. Документи i матерiали 1899–1944. T. II: Церква i суспiльне питання. Cz. 1: Пастирське вчення та діяльність. Львiв: Видавництво отців василіан «Місіонер»].
Rudnicʹka Mìlena. 1998. Stattì, listi, dokumenti. Red. Bogačevsʹka-Homâk M., Dâdûk M., Pelensʹkij Â. Lʹvìv: Ìnstitut ìstoričnih doslìdženʹ [Рудницька Mілена. 1998. Статті, листи, документи. Red. Богачевська-Хомяк М., Дядюк М., Пеленський Я. Львів: Інститут історичних досліджень].
Čerčovič Ivanna. 2018. Vdoma ale bez domu: služnicì v rodinah ukraïnsʹkoï ìntelìgencìï Galičini zlamu XIX – XX stolìtʹ. W: http://uamoderna.com/md/cherchovych-domestic-service [Черчович Iванна. 2018. Вдома але без дому: служниці в родинах української інтелігенції Галичини зламу ХІХ – ХХ століть. W: http://uamoderna.com/md/cherchovych-domestic-service].
Adamkiewicz Sebastian. 2017. Najcudowniejszy wiek XIX?. W: https://histmag.org/Najcudowniejszy-wiek-XIX-14784. Dostęp: 10.02.2020.
Antonów Radosław (Oprac.). 2013. Drogi hańby. Piśmiennictwo polskie przełomu XIX i XX wieku o handlu „żywym towarem”. Wrocław: Wydział Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego.
Cimek Henryk. 2008. Przynależność Galicji (Małopolski) Wschodniej – w koncepcjach polskich klubów ludowych w 1919 r. „Polityka i Społeczeństwo” nr 5: 9–16.
Czermińska Małgorzata. 2000. Autobiograficzny trójkąt. Świadectwo, wyznanie i wyzwanie. Kraków: Universitas.
Dulak Dawid. 2016. Handel ludźmi w II Rzeczpospolitej. „Poliarchia” nr 2 (7): 59–76. (Crossref)
Hrycak Jarosław. 2010. Prorok we własnym kraju. Iwan Franko i jego Ukraina (1856–1886). Przekład: Anna Korzeniowska-Bihun, Anna Wylegała. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej.
Szulakiewicz Władysława. 2013. Ego-dokumenty i ich znaczenie w badaniach naukowych. „Przegląd Badań Edukacyjnych” nr 16: 65–84.
Jakubczak Aleksandra. 2015. „Pogrom alfonsów” w Warszawie 1905 roku w świetle prasy żydowskiej. „Studia Judaica” nr 2 (36): 339–357.
Kozerawska Małgorzata, Podolska Joanna. 2007. Piranie czekają na kadisz. „Wysokie obcasy”. W: https://www.wysokieobcasy.pl/wysokieobcasy/1,96856,3859153.html?disableRedirects=true.
Kozłowski Maciej. 1990. Między Sanem a Zbruczem. Walki o Lwów i Galicję Wschodnią 1918–1919. Kraków: Znak.
Łoś Stanisław. 2012. Sprawa ukraińska. Wybór i redakcja Marszał M., Wójtowicz S. Kraków: Ośrodek Myśli Politycznej.
Nowak Katarzyna. 2019. Dzieci rewolucji przemysłowej. Kto naprawdę zbudował współczesny świat? Kraków: Znak.
Nowak Magdalena. 2012. Szeptycki Roman Aleksander w zakonie Andrzej (1865–1944). W: Polski Słownik biograficzny. T. 48/2. Z. 197. Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego Societas Vistulana: 216–224.
Nowak Magdalena. 2018. Refleksje o pracy badawczej nad monografią o metropolicie Andrzeju Szeptyckim. W: Biografistyka we współczesnych badaniach historycznych. Teoria i praktyka. Red. Kolbuszewska J., Stobieckiego R. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego: 149–163.
Pilch Jerzy. 2017. Portret młodej Wenecjanki. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Podraza-Kwiatkowska Maria. 2001. Symbolizm i symbolika w poezji Młodej Polski. Kraków: Universitas.
Pollack Martin. 2017. Cesarz Ameryki. Wielka ucieczka z Galicji. Wołowiec: Wydawnictwo Czarne.
Sikorska-Kulesza Jolanta. 2004. Zło tolerowane. Prostytucja w Królestwie Polskim w XIX wieku. Warszawa: Wydawnictwo „Mada”.
Szczepanowski Stanisław. 1888. Nędza Galicyi w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt.
Szulakiewicz Władysława. 2013. Ego-dokumenty i ich znaczenie w badaniach naukowych. „Przegląd Badań Edukacyjnych” nr 16: 65–84. (Crossref)
Świst Julita. 2020. Prostytucja – rys historyczny. W: http://www.racjonalista.pl/kk.php/s,4028/k,2. Dostęp: 16.07.2020.
Tomczyk Ryszard. 2012. Rusinki (Ukrainki) w austriackiej Galicji. Między konserwatyzmem a radykalizmem. „Przegląd Zachodniopomorski” t. XXVII, z. 2: Kobieta w kulturze politycznej świata: 89–111.
Wiśniewska Magdalena. 2013. Archiwum jako miejsce pamięci. „Archiwa – Kancelarie – Zbiory” nr 4 (6): 137–148. (Crossref)
Szeptycka Zofia. 1993. Młodość i powołanie ojca Romana Andrzeja Szeptyckiego zakonu św. Bazylego Wielkiego: opowiedziane przez matkę jego 1865–1892. Oprac. Bogdan Zakrzewski. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej.
Uniwersytet Wrocławski https://orcid.org/0000-0001-7309-0682
