Стереотип мовлення українця у світлі усної історії (на основі хрестоматій "Голоси з Підляшшя та Голоси з Берестейщини" Григорія Аркушина)

Фелікс Чижевський

Анотація

У статті представлено картину мовної свідомости україномовних спільнот, які проживають на Південному Підляшші та білоруському Поліссі, з використанням соціолінгвістичного методу. Використовуючи висловлювання респондентів, що містяться у двох томах хрестоматій, було вказано як на прикмети, що пов’язують ці дві групи носіїв української говірки, так і на прикмети, що відрізняють та виокремлюють їх. До загальних елементів, які наявні у свідомості місцевих груп, що є результатом історичного досвіду респондентів, належать згадки про часи Другої Речі Посполитої. Це спільна державна територія та складні мовні і конфесійні відносини (пор. “православна мова”). Ще однією спільною рисою, як показано у цитованих висловлюваннях україномовних респондентів, є подібна комунікативна ситуація. Місцеві спільноти на Південному Підляшші, як і на білоруському Поліссі, функціонують в умовах двомовності (іноді навіть в умовах багатомовности). У статті представлені ситуації “переключення мовного коду”. Вони описані з соціолінгвістичної точки зору, беручи до уваги, зокрема, критерії віку та освіти респондента.

Окремим і важливим питанням – у світлі висловлювань респондентів – є спостереження за мовною свідомістю громад, що проживають за межами державних кордонів, у сфері генетичних зв’язків мови користувачів говірки з загальнонаціональною мовою. Аналізовані вислови респондентів, які представляють україномовні спільноти у Польщі та в Білорусі, засвідчують про різний рівень мовної свідомости їх користувачів. Деякі респонденти (нечисленні) пов’язують мову з національною ідентичністю, інші розуміють мову як детермінант ідентифікації з місцевою спільнотою. У статті приведено вислови респондентів, які обгрунтовують різноманітність стану свідомості україномовних спільнот. Це, зокрема, вік, освіта, ступінь мобільности користувачів мови та здатність спостерігати за нею.