Податкова заборгованість з ПДВ цивільного товариства як “зобов’язання банкрута” у процедурі банкрутства колишнього учасника
Анотація
Цивільне товариство може бути платником податку на додану вартість. Предметом цього дослідження є питання класифікації податкової заборгованості цивільного товариства з податку на додану вартість як “зобовʼязання банкрута” або як “зобовʼязання маси” у процедурі банкрутства колишнього учасника цивільного товариства. Питання відповідної класифікації заборгованості має ключове значення. По суті, віднесення цієї заборгованості до однієї або іншої з зазначених категорій більш-менш визначає можливість задоволення вимог Державного казначейства щодо сплати ПДВ. З одного боку, якщо податкове рішення про податкову відповідальність колишнього учасника приймається після оголошення банкрутства учасника, ця обставина prima facie може свідчити про кваліфікацію як “зобов’язання маси”. З іншого боку, якщо операції, оподатковувані ПДВ, були здійснені цивільним товариством до оголошення банкрутства його учасника, то це є джерелом “зобов’язань банкрута”. Цивільне товариство в рамках цивільного права не має окремої правосуб’єктності, не має правоздатності та не має власного майна. Не можна оголосити банкрутство цивільного товариства. Суб’єктами права є його партнери. Банкрутство будь-якого з партнерів є законною підставою для розірвання цивільного товариства. З цих міркувань у дослідженні відстоюється думка про кваліфікацію як “зобов’язання банкрута”.
Ключові слова:
зобов’язання маси банкрутства, зобов’язання банкрута, податкова заборгованість, цивільне товариство, ПДВ, податкова відповідальність третьої особиПосилання
Adamus R., Odsetki od czynności syndyka – uwagi de lege ferenda, Przegląd Sądowy 2013, nr 5.
Begier A., Cebula R., Małecki-Tepicht Ł., Plaskacz M., Wypych-Knieć A., Żółtak U., Obietnice a rzeczywistość – statystyki sądów rejonowych po pięciu latach „reform” (2015–2020), Iustitia 2021, nr 3.
Błaszczak B., Rozważania o podmiotowości prawnopodatkowej na gruncie podatku od towarów i usług – przykład spółki cywilnej, Doradztwo Podatkowe 2024, nr 4. (Crossref)
Boratyńska K., Koszty bankructwa przedsiębiorstwa na świecie i w Polsce – przegląd dotychczasowych badań, Zeszyty Naukowe SGGW – Ekonomika i Organizacja Gospodarki Żywnościowej 2009, nr 78. (Crossref)
Cieślak S., Charakterystyka pojęć wierzytelności upadłościowej, wierzyciela upadłościowego, oraz sposobu zaspokojenia wierzytelności upadłościowej, Przegląd Prawa Handlowego 1997, nr 12.
Dębiak-Bartosewicz M., Polskie sądownictwo w świetle danych statystycznych. Ujęcie porównawcze, Forum Prawnicze 2016, nr 2 (34).
Hrycaj A., Recenzja książki „Efektywność procedur upadłościowych. Bankructwa przedsiębiorstw. Katharsis i nowa szansa” Elżbiety Mączyńskiej i Sylwii Morawskiej, Studia Ekonomiczne 2015, nr 2.
Jakubecki A., w: A. Jakubecki, F. Zedler, Prawo upadłościowe i naprawcze. Komentarz, wyd. 3, Warszawa 2011.
Kruczalak‐Jankowska J., Maśnicka A., Machnikowska A., The Relation between Duration of Insolvency Proceedings and Their Efficiency (with a Particular Emphasis on Polish Experiences), International Insolvency Review 2020, t. 29, nr 3. (Crossref)
Masiukiewicz J., Morawska S., Koncepcja poprawy efektywności upadłości, Kwartalnik Nauk o Przedsiębiorstwie 2012, t. 23, nr 2.
Porzycki M., Der Beruf des Insolvenzverwalters und die Insolvenzgerichtsbarkeit in Polen – zwischen Insolvenzrechtsreform und „illiberaler Demokratie”, w: Sanierung, Reorganisation, Insolvenz: internationale Beiträge zu aktuellen Fragen. Sechstes Jahrbuch des Krakauer Forums der Rechtswissenschaften, red. R. Cierpiał-Magnor, M. Zwycięzca, Winner, Baden-Baden 2018.
Sierakowski B., Zobowiązania masy upadłości, Warszawa 2023.
Stanisławiszyn P., Artykuł 77 prawa restrukturyzacyjnego a wybrane regulacje prawa podatkowego na przykładzie podatku od towarów i usług, Doradca Restrukturyzacyjny 2016, t. 3, nr 1.
Zaremba U., Restrukturyzacja sądowa a upadłość przedsiębiorstw w Polsce, Warszawa–Rzeszów 2021.
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.






