Юридична правда проти алгоритмізації права. Рефлексії про визначення меж відповідальності комодатора в романській традиції
Wojciech Dajczak
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu , Польщаhttps://orcid.org/0000-0002-1565-0319
Анотація
Наведені в даній статті джерела давньоримського права та ius commune до початку XVIII століття стосуються питання про те, чи може комодатор бути зобов’язаним відшкодувати шкоду, спричинену втратою речі, переданої йому, у випадку, якщо це є результатом форс-мажорних обставин. Згадані джерела показують, що відповідь на це питання була пов’язана з пошуком юридичної істини (Ульпіан), а також очевидності, що випливала з уведення обчислення ймовірності в юридичні міркування (Бернуллі). Поряд з такими міркуваннями, як в ius commune, так і в школі природного права, ми знаходимо інші способи раціональної підтримки або критики думки Ульпіана (Бартоло да Сассоферрато, Стрік, Струве, Пуфендорф). У центрі уваги статті, однак, не договір позики, а юридичні міркування. Це дослідження привертає увагу до слабкості гарантування визначеності в міркуваннях Ульпіана, який припускав існування юридичної істини, а також в міркуваннях Бернуллі, який, у свою чергу, хотів усунути невизначеність, залишену шляхом звернення до раціональності чи справедливості, за допомогою математики. Обговорений випадок відповідальності комодатора став основою для більш загальних роздумів. Представлені джерела можна розглядати як дані. Оцифровка юридичних текстів та їх обробка відкриває нові можливості для використання юридичного досвіду. Досвід римського права, представлений у статті як pars pro toto, є аргументом для визнання необхідної гнучкості правової аргументації, а також демонструє потенціал для підтримки раціональності в рамках цієї гнучкості.
Ключові слова:
правовий метод, романська традиція, позика, відповідальність за збиткиПосилання
Adamson D., Blaise Pascal. Mathematician, Physicist, and Thinker about God, New York 1995. (Crossref)
Bartolus de Saxoferrato, Commentaria in Digestum Vetus, t. 2, Venetiis 1526.
Bech J., Kozaczuk M., Palmirski T., Użyczenie, red. Z. Zarzycki, Kraków 2004.
Bernoulli N., De usu artis conjectandi in jure, Basileae 1709.
Braudel F., Historie et Sciences sociales: La longue durée, Annales. Économies, Sociétés, Civilisations 1958 t. 13, z. 4. (Crossref)
Condorcet M., Esquisse d’un tableau historique des progrès de l’esprit humain, Paris 1798
Dajczak W., Authority of the Roman Jurist, w: Authority in the Past and Present, red. K. Ilski, K. Marchlewicz, Poznań 2013.
Dajczak W., Der Allgemeine Teil des Privatrechts im Kontext der mathematischen Inspiration der Rechtswissenschaft ab dem 17 Jh. bis zur Entstehung der pandektistischen Systematik, w: Der Allgemeine Teil des Privatrechts. Historische Wurzeln – Leistungsfähigkeit im 21. Jahrhundert, red. Chr. Baldus, W. Dajczak, Berlin 2018.
Dajczak W., Problem „ponadczasowości” zasad prawa rzymskiego. Uwagi w dyskusji o „nowej europejskiej kulturze prawnej”, Zeszyty Prawnicze UKSW 2005, z. 5.2. (Crossref)
Descartes R., Discours de la méthode, w: Oeuvres de Descartes, t. 1, Paris 1964.
Giaro T., Römische Rechtswahrheiten. Ein Gedankenexperiment, Frankfurt am Main 2007.
Glenn H.P., Legal Traditions of the World, Oxford 2014. (Crossref)
Hannon Williams S., Probability Errors. Overoptimism, Ambiguity Aversion, and the Certainty Effect, w: The Oxford Handbook of Behavioral Economics in the Law, red. E. Zamir, D. Teichman, Oxford 2014. (Crossref)
Honoré T., Ulpian. Pioneer of Human Rights, Oxford 2002. (Crossref)
Kreeft P., Christianity for Modern Pagans. Pascal’s Pensées, San Francico 1993.
Mecke Ch.-E., Begriff des Rechts und Methode der Rechtswissenschaft bei Rudolph von Jhering, Göttingen 2018. (Crossref)
Pascal B.. Myśli, w układzie J. Chevaliera, tłum. T. Boy-Żeleński, Warszawa 1983
Pufendorf S., De Iure Naturae et Gentium, Amsteledami 1715.
Schreibelreiter Ph., Klage aus Leihe (actio commodati), w: Handbuch des Römischen Privatrechts, t. 2, red. U. Babusiaux, Chr. Baldus, W. Ernst, F.-S. Meissel, J. Platschek, T. Rüfner, Tübingen 2023.
Slicher W.A.W., De similitudine et differentia inter mutuum et commodatum, Trajecti ad Rhenum 1715.
Słonina J., Korzystanie z rzeczy użyczonej w prawie rzymskim, Prawo Kanoniczne 1983, t. 26, z. 3–4. (Crossref)
Sobczyk M., Siła wyższa w rzymskim prawie prywatnym, Toruń 2005.
von Stephanitz D., Exakte Wissenschaft und Recht, Berlin 1970.
Struve G.A., Syntagma Iurisprudentiae secundum Ordinem Pandectarum concinnatum, Jena 1702.
Stryk S., Specimen Usus Modernus Pandectarum a Libro XIII usque XXII, Halae Magdeburgicae 1745.
Szabo N., Formalizing and Securing Relationships on Public Networks, http://myinstantid.com/szabo.pdf [dostęp: 5.02.2024 r.].
Wieacker F., Privatrechtsgeschichte der Neuzeit, Göttingen 1967.
Wrbka S., Comments on Legal Certainty from the Perspective of European, Austrian and Japanese Private Law, w: Legal Certainty in a Contemporary Context: Private and Criminal Law Perspectives, red. M. Fenwick, S. Wrbka, Singapore 2016. (Crossref)
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu https://orcid.org/0000-0002-1565-0319
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
