Self-defence in Legislation of Christian Emperors
Elżbieta Loska
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego , Польщаhttps://orcid.org/0000-0001-6838-7721
Анотація
The notion of self-defence was visible in Roman law even in the archaic period. First mention that can be recognised as such was the right to kill a thief referred to in the Law of Twelve Tables. The institution gradually developed, encompassing a growing range of cases. However, regulations were still mostly casuistic. That also applies to the legislation of Christian emperors.
Ключові слова:
self-defence, Christian emperors, latronesПосилання
Adamo A., Interpretazioni criminali al “Codex Theodosianus”, Index. International Survey of Roman Law 2016, vol. 44.
Amielańczyk K., Czy kontratyp obrony koniecznej ma rzymską tradycję? W poszukiwaniu przesłanek dopuszczalności prawa do samoobrony w rzymskim prawie karnym, in: “Quid leges sine moribus?” Studia nad prawem rzymskim dedykowane Profesorowi Markowi Kuryłowiczowi w 65. rocznicę urodzin oraz 40-lecie pracy naukowej, ed. K. Amielańczyk, Lublin 2009.
Amielańczyk K., Rzymskie prawo karne w reskryptach cesarza Hadriana, Lublin 2006.
Amielańczyk K., Twórcza interpretacja “legis Corneliae de sicariis et veneficis” przez Hadriana i jurysprudencję cesarską, Studia Prawnoustrojowe 2007, no. 7.
Amielańczyk K., “Vim vi repellere licet”. Kilka uwag na temat genezy prawa do obrony koniecznej w prawie rzymskim, Palestra 2008, vol. 53, no. 11/12.
Bottiglieri A., Latrocinia, Iura. Rivista Internazionale di Diritto Romano e Antico 2017, vol. 65.
Cohen B., Self-Help in Jewish and Roman Law, Revue Internationale des Droits de l’Antiquité 1955, no. 2.
Diösdi G., “Vim vi repellere licet”. A Contribution to the Study of the Question of Self-Defence in Roman Law, Acta Universitatis Wratislaviensis 1963, vol. 11, no. 1. Antiquitas.
Gagliardi L., “Iure caesus esto”, Labeo 1999, vol. 45.
Gioffredi C., I principi del diritto penale romano, Torino 1970.
Greenidge A.H.J., Roman Public Life, London 1901.
Grünewald T., Räuber, Rebellen, Rivalen und Rächer. Studien zu “Latrones” im Römischen Reich, Stuttgart 1999 = idem, Bandits in the Roman Empire. Myth and Reality, London–New York 2004.
Longo G., Sulla legittima difesa e sullo stato di necessità in diritto romano, in: Sein und Werden im Recht. Festgabe für Ulrich von Lübtow zum 70. Geburtstag am 21. August 1970, ed. W.G. Becker, L. Schnorr von Carolsfeld, Berlin 1970.
Loska E., Zagadnienie obrony koniecznej w rzymskim prawie karnym, Warszawa 2011.
Marzo S. di, Storia della procedura criminale romana. La giurisdizione dalle origini alle XII Tavole, Palermo 1898 (reprint Napoli 1986).
Matthews J.F., Interpreting the Interpretationes of the Breviarium, in: Law, Society, and Authority in Late Antiquity, ed. R.W. Mathisen, Oxford 2001.
Nguyen N.L., Roman Rape: An Overview of Roman Rape Laws from the Republican Period to Justinian’s Reign, Michigan Journal of Gender and Law 2006, vol. 13, no. 1.
Shaw B.D., Il bandito, in: L’uomo romano, ed. A. Giardina, Roma–Bari 1989.
Shaw B.D., Bandits in the Roman Empire, in: Studies in Ancient Greek and Roman Society, ed. R. Osborne, Cambridge 2004.
Sitek B., “Raptores virginum vel viduarum vel diaconissarum”. Studio sul rapimento delle donne votate a Dio nelle costituzioni degli imperatori romani [online], Diritto@Storia. Rivista Internazionale di Scienze Giuridiche e Tradizione Romana 2006, no. 5, http://www.dirittoestoria.it/5/Tradizione-Romana/Sitek-Raptores-virginum.
htm [access: 29.06.2020].
Solazzi S., Furto di notte e desuetudine della legge, in: idem, Scritti di diritto romano, vol. 3, Napoli 1960.
The Theodosian Code and Novels, and the Sirmondian Constitutions. A Translation with Commentary,
Glossary, and Bibliography by Clyde Pharr in Collaboration with Theresa Sherrer Davidson and Mary Brown Pharr, with an Introduction by C. Dickerman Williams, Princeton 1952 (reprint New Jersey 2001).
Wieacker F., Lateinische Kommentare zum Codex Theodosianus, in: Symbolae Friburgensis in honorem Ottonis Lenel, Leipzig 1931.
Wiewiorowski J., Odpowiedzialność senatora, który uprowadził dziewicę (pannę) – uwagi na marginesie CTh 9.1.1. = C 3.24.1, in: Contra leges et bonos mores. Przestępstwa obyczajowe w starożytnej Grecji i Rzymie, ed. H. Kowalski, M. Kuryłowicz, Lublin 2005.
Wiewiorowski J., Porywanie kobiet jako zjawisko społeczne w późnym antyku. Moralność a prawo, in: Homo, qui sentit. Ból i przyjemność w średniowiecznej kulturze Wschodu i Zachodu, ed. J. Banaszkiewicz, K. Ilski, Poznań 2013.
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
