Принципи видачі основного рішення (вибрані питання)
Анотація
Будівництво та введення в експлуатацію атомної електростанції потребує низки адміністративних процедур. Переважна більшість із них регулювалася поза ядерним законодавством, і тому вони неодноразово були предметом доктринального аналізу (наприклад, провадження щодо видачі дозволу на будівництво).
На фоні викладеного виділяється провадження щодо винесення основного рішення. Це пояснюється тим, що це рішення не виходить за межі нормативних актів щодо атомної енергетики. Слід підкреслити, що дане рішення має ключове значення для можливості початку будівництва та експлуатації атомної енергетики. Тому здивування може викликати факт, що спосіб регулювання цієї проблеми не дозволяє визначити такі принципові питання, як характер зазначеного рішення чи підстави для його винесення. Метою дослідження є вирішення цих дилем. Застосованим методом дослідження є догматично-правовий метод.
У ході аналізу встановлено, що в чинному правовому статусі основне рішення є обов’язковим, а передумови для його винесення містяться у ст. 22 абз. 3 Закону від 29 червня 2011 року про підготовку та здійснення інвестицій в плані об’єктів ядерної енергетики та супутніх інвестицій. Слід додати, що наведені результати інтерпретаційного аналізу не відповідають позиції доктрини. У літературі передбачається, що основне рішення має дискреційний («політичний») характер, а зміст згаданого вище Законy не визначає умов видачі ключового рішення. Натомість пропонується шукати їх у т. зв. законодавчих матеріалах.
Ключові слова:
ключове рішення, атомна електростанція, дискреційність адміністраціїПосилання
Ball P., Ancient Nuclear Power Controlled by Water, Nature 2004, DOI: 10.1038/news041101-2. (Crossref)
Baron J., Herzog S., Public Opinion on Nuclear Energy and Nuclear Weapons: The Attitudinal Nexus in the United States, Energy Research & Social Science 2020, vol. 68, DOI: 10.1016/j. erss.2020.101567. (Crossref)
Bielska-Brodziak A., Śladami prawodawcy faktycznego. Materiały legislacyjne jako narzędzie wykładni prawa, Warszawa 2017.
Dubiński Ł., Legal Perspective on the Development of a Nuclear Energy in Poland, in: Towards the Polish-German Green Deal, ed. O. Hałub-Kowalczyk, Toruń 2022.
Dubiński Ł., Specustawa jądrowa i prawo atomowe (ocena wybranych planów legislacyjnych), Internetowy Kwartalnik Antymonopolowy i Regulacyjny 2022, vol. 11, no. 2. (Crossref)
Giusti E.V., Meyer E.L., Water Consumption by Nuclear Powerplants and Some Hydrological Implications, Geological Survey Circular 1977, no. 745. (Crossref)
Hacquin A.-S., Altay S., Aarøe L., Mercier H., Fear of Contamination and Public Opinion on Nuclear Energy, PsyArXiv 2020, https://psyarxiv.com/wdvuq/ [access: 25.11.2022]. (Crossref)
Johns L.S. et al. (International Security and Commerce Program of the Office of Technology Assessment Team), Technology and Soviet Energy Availability, Washington 1981.
Kotz J.C., Treichel P.M., Townsend J., Treichel D., Chemistry & Chemical Reactivity, Stamford 2014.
Li L.-J., Qiu G.-Y., Yan C.-H., Relationship between Water Use and Energy Generation from
Different Power Generation Types in a Megacity Facing Water Shortages: A Case Study in Shenzhen, Water 2022, no. 14 (20), DOI: 10.3390/w14203226. (Crossref)
Lisowski P., Pojęcie bezpieczeństwa w obowiązującym systemie prawa – kilka refleksji na temat normatywizacji problematyki bezpieczeństwa, Acta Universitatis Wratislaviensis. Przegląd Prawa i Administracji 2016, no. 106. (Crossref)
Magner E., Koniunkcja w ekstensjonalnej logice a spójnik międzyzdaniowy „i” w języku naturalnym, Studia Philosophiae Christianae 2005, vol. 41, no. 1.
Meshlik A., The Workings of an Ancient Nuclear Reactor, Scientific American 2005, no. 293 (5). (Crossref)
Młynarkiewicz Ł., Decyzja zasadnicza w procesie przygotowania i realizacji inwestycji w zakresie obiektów energetyki jądrowej, Sopot 2020.
Ochendowski E., Prawo administracyjne. Część ogólna, Toruń 1998.
Poparcie społeczne dla budowy elektrowni jądrowej w Polsce – badania z listopada 2020 r. (62,5% of Poles is in Favour of Erecting Nuclear Power Plants in Poland), https://www.gov.pl/web/klimat/poparcie-spoleczne-dla-budowy-elektrowni-jadrowej-w-polsce---badania-z-listopada-2020-r. [access: 24.11.2022].
Rotko J., in: P. Bojarski, W. Radecki, J. Rotko, Ustawa o zbiorowym zaopatrzeniu w wodę i zbiorowym odprowadzaniu ścieków. Komentarz, Warszawa 2011 [LEX database], Commentary on Article 16.
Serowaniec M., Włoch W., Kategoria bezpieczeństwa w ujęciu prawno-filozoficznym, Studia Iuridica Toruniensia 2016, vol. 18. (Crossref)
Stahl M., Formy prawne w sferze działań zewnętrznych administracji publicznej, in: System Prawa Administracyjnego, vol. 5. Prawne formy działania administracji, eds. R. Hauser, Z. Niewiadomski, A. Wróbel, Warszawa 2013 [Legalis database].
Tobor Z., Rola materiałów legislacyjnych w porządku prawnym, Acta Universitatis Wratislaviensis. Przegląd Prawa i Administracji 2016, no. 104. (Crossref)
Tobor Z., W poszukiwaniu intencji prawodawcy, Warszawa 2013.
Waluszko J., Protesty przeciwko budowie elektrowni jądrowej Żarnowiec w latach 1985–1990, Warszawa 2013.
Watts N., ‘Deconstructing Chernobyl’ – The Meaning and Legacy of Chernobyl for European Citizens, in: Atomkraft als Risiko: Analysen und Konsequenzen nach Tschernobyl, eds. L. Mez,
L. Gerhold, G. de Haan, Frankfurt am Main 2010.
Wysocka P., Nowakowska P., Rola decyzji zasadniczej w procesie inwestycyjnym elektrowni jądrowej. Rozważania na tle aktualnego stanu prawnego i projektowanej nowelizacji, Nowa Energia 2022, no. 5–6 (86).
Zeifert M., Problem wieloznaczności składniowej w przepisach zawierających wyliczenia wierszowe, Studia Iuridica 2020, vol. 83. (Crossref)
Zieliński M., Derywacyjna koncepcja wykładni jako koncepcja zintegrowana, Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny 2006, no. 3.
University of Szczecin https://orcid.org/0000-0002-9360-3892
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
