Przeciwdziałanie zakażeniom i chorobom zakaźnym w podmiotach leczniczych w kontekście zwolnienia z obowiązku zachowania tajemnicy lekarskiej
Jolanta Pacian
Uniwersytet Medyczny w Lublinie , ПольщаАнотація
Celem artykułu jest przedstawienie unormowań prawnych oraz stanowiska doktryny i orzecznictwa dotyczących zwolnienia lekarza z obowiązku zachowania tajemnicy lekarskiej w zakresie zapobiegania oraz zwalczania chorób zakaźnych i zakażeń. Zgodnie z ustawą z dnia 5.12.1996 r. o zawodach lekarza i lekarza dentysty lekarz zobowiązany jest do zachowania tajemnicy lekarskiej. Artykuł 40 ust. 1 stanowi, że lekarz ma obowiązek zachowania w tajemnicy informacji związanych z pacjentem, a uzyskanych w związku z wykonywaniem zawodu. Ustęp 2 natomiast głosi m.in., że przepisu ust. 1 nie stosuje się, gdy zachowanie tajemnicy może stanowić niebezpieczeństwo dla życia lub zdrowia pacjenta lub innych osób. Gwarancje ustawowe dotyczące zwolnienia z obowiązku zachowania tajemnicy lekarskiej powinny skutecznie służyć zwalczaniu chorób zakaźnych i zakażeń. Także możliwość poniesienia odpowiedzialności prawnej przez lekarza za złamanie tych obwarowań prawnych, wydawać by się mogło, sprzyja ich wykluczaniu i ograniczaniu.
Ключові слова:
choroba zakaźna, zakażenie, zwalczanie, zapobieganieПосилання
Boratyńska M., Autonomia pacjenta a granice upoważnienia osoby bliskiej i zaufanej, „Prawo i Medycyna” 2014, nr 1.
Huk A., Tajemnica zawodowa lekarza, „Prokuratura i Prawo” 2001, nr 6.
Jabłoński L., Epidemiologia, Lublin 1996.
Kardas P., Konstytucyjne i ustawowe aspekty ochrony tajemnicy zawodowej powierzonej przedstawicielom zawodów zaufania publicznego, „Czasopismo Prawa Karnego i Nauk Penalnych” 2014, nr 4.
Kubiak R., Prawo medyczne, Warszawa 2014.
Kulesza W., AIDS a prawnokarne problemy tajemnicy lekarskiej, [w:] A.J. Szwarc (red.), AIDS i prawo karne, Poznań 1996.
Liszewska A., Robaczyński W., AIDS a tajemnica lekarska, Poznań 2001.
Nesterowicz M., Glosa do wyroku SA w Warszawie z dnia 30.10.2015 r., I ACa 189/15, odpowiedzialność szpitala za zakażenia bakteryjne podczas porodu, Prawo medyczne. Komentarze i glosy do orzeczeń sądowych, Warszawa 2017.
Nesterowicz M., Prawo medyczne, wyd. 11, Toruń 2016.
Rydlichowska D., Tajemnica lekarska w postępowaniu karnym, „Prokuratura i Prawo” 2015, nr 9.
Sibiga G., Po śmierci pacjenta nie ma już żadnych tajemnic, „Rzeczpospolita”, PCD 2016, nr 8.
Szewczyk M., Prawnokarna ochrona tajemnicy zawodowej lekarza, „Czasopismo Prawa Karnego i Nauk Penalnych” 2000, z. 1.
Ліцензія
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
