Bezpieczeństwo i porządek publiczny a konstytucyjna ochrona pokojowych zgromadzeń - rozwiązanie zgromadzenia spontanicznego przed sejmem w grudniu 2016 r. - Studium przypadku w tle z niemieckim prawem o zgromadzeniach
Łukasz Iluk
Wyższa Szkoła Finansów i Prawa w Bielsku-Białej , ПольщаАнотація
Celem artykułu jest pokazanie demokratycznej wartości zgromadzeń spontanicznych oraz problematyki związanej z ich rozwiązywaniem. Do rozważań nad przedmiotową problematyką dołączona zostanie analiza kazusu spontanicznego protestu przed Sejmem w grudniu 2017 r. pod kątem legalności jego rozwiązania. Brak w polskim porządku prawnym regulacji prawnych w zakresie kontroli nad rozwiązaniem zgromadzenia spontanicznego skłania do refleksji de lege ferenda. W ostatniej części prezentowane są rozwiązania niemieckie, które skutecznie funkcjonują w Niemczech już od kilkudziesięciu lat.
Ключові слова:
wolność zgromadzeń, zgromadzenia spontaniczne, rozwiązanie zgromadzenia, ochrona prawna zgromadzeniaПосилання
Bodnar, A., Szwast, M., Wolność zgromadzeń publicznych w Polsce po wyroku Trybunału Konstytucyjnego z 18 września 2014 r., „Helsińska Fundacja Praw Człowieka ANALIZY i REKOMENDACJE” 2015, z. 2.
Gajda, A., Wybrane problemy związane ze stosowaniem polskich przepisów prawa o zgromadzeniach w kontekście konstytucyjnej wolności zgromadzeń [w]: W. Skrzydło, W. Szapował, K. Eckhardt, P. Steciuk (red.) Konstytucyjne podstawy budowania i rozwoju społeczeństwa obywatelskiego w Polsce i na Ukrainie - dobre praktyki, Prawo Naszych Sąsiadów, t. 1, Rzeszów - Przemyśl 2013.
Gajewski S., Jakubowski A., Prawo o zgromadzeniach. Komentarz, Warszawa 2017.
Iluk Ł., Regulacje prawne wolności zgromadzeń w Republice Austrii, „Zeszyty naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego, Ius et Administratio” 2006, z. 4 (12).
Kulesza J., Obrona konieczna prawa do wizerunku w polskim i niemieckim prawie karnym, „Prokuratura i prawo” 2016, z. 2, s. 104-125.
Kulesza W., Blokada, demonstracja, strajk, Granice wolności zgromadzeń i strajku w polskim prawie karnym na tle prawa niemieckiego, Łódź 1991.
Mamak K., Prawo o zgromadzeniach. Komentarz, Warszawa 2017.
Olma B., Zgromadzenia publiczne w ujęciu normatywnym, [w]: Administracja. Teoria–Dydaktyka–Praktyka, 2011, Nr 1, s. 94-104.
Sułkowski J., Art. 57, [w]: M. Safjan, L. Bosek (red.), Konstytucja RP. Tom I. Komentarz. Art. 1–86, Warszawa 2016.
Wyższa Szkoła Finansów i Prawa w Bielsku-Białej
Ліцензія
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
