Służebność w Hetmanacie a prawo rzymskie
Galyna Kovalyk
Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki , УкраїнаАнотація
Jednym z okresów historii narodu ukraińskiego jest okres Hetmańszczyzny, kiedy to naród ukraiński próbował wywalczyć niepodległość i oddzielić się od Rzeczypospolitej Obojga Narodów. Obowiązywały wówczas różne źródła prawa: Statut Litewski z 1588 roku, zbiory prawa magdeburskiego, akty prawne Hetmana, prawo ukraińskie zwyczajowe i prawodawstwo rosyjskie. Ze względu na brak jednolitości w uregulowaniu podobnych stosunków prawnych, nastąpiła potrzeba kodyfikacji prawa. Wynikiem pracy komisji był akt zatytułowany Prawa, według których sądzi się naród małorosyjski. Wśród służebności Prawa wskazują kilka służebności gruntowych i jedną osobistą - prawo użytkowania. Normy o prawie przejścia po cudzym gruncie były bezpośrednio zapożyczone ze Statutu Litewskiego z 1588 roku. Prawa po raz pierwszy w historii ukraińskiego prawa regulują zagadnienie służebności gruntów miejskich. W Hetmanacie istniały następujące służebności: prawo przejścia po cudzym gruncie, prawo zakazujące wznoszenia budynku ponad określoną wysokość, prawo żądania, aby sąsiad w jakikolwiek sposób nie przeszkadzał dostępowi do światła, prawo do odprowadzania deszczówki na grunt służebny za zgodą sąsiada, prawo wpuszczania poszczególnych belek w ścianę sąsiada, użytkowanie.
Ключові слова:
własność, służebność, użytkowanie, Hetmanat, statuty litewskie, prawo magdeburskieПосилання
Dajczak W., Giaro T., Longchamps de Bérier F., Prawo rzymskie. U podstaw prawa prywatnego, Warszawa 2009.
Ehrenkreutz S., Zagadnienie wpływu prawa rzymskiego na statuty litewskie, [w:] Pamiętnik VI powszechnego zjazdu historyków polskich w Wilnie 17-20 września 1935 roku, Lwów 1935.
Ożarowska-Sobieraj J., Zasady ustanawiania i wykonania służebności w prawie rzymskim [Rozprawa doktorska napisana w Katedrze prawa rzymskiego, Katowice 2008, mps].
Бойко І.Й., Держава і право Гетьманщини, Львів 2000.
Бойко І.Й., Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року, „Право України” 1999, z. 3.
Бойко І.Й., Цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01, Львів 1999.
Василенко М.П., Матеріяли до історії українського права, [w:] Антологія української юридичної думки, Том 3, Київ 2002.
Василенко М.П., Права, по которым судится малороссийский народ» як джерело до історії державного права України XVIII віку, [w:] Антологія української юридичної думки, Том 3, Київ 2002.
Василенко Н.П., Матеріяли до історії українського права, Київ 1929, t. 1.
Грозовський І., Козацьке право, „Право України” 1997, z. 6.
Гуржій О.І., Право в українській козацькій державі (друга половина XVII-XVIII ст.), Київ 1994.
Кистяковский О.Ф., Права по которым судится Малороссійскій народ, Київ 1879.
Кістяківський О.Ф., Очерк исторических сведений о своде законов, действовавших в Малороссии, под заглавием: Права, по которым судится малороссийский народ, [w:] Антологія української юридичної думки, Том 3, Київ 2002.
Кобилецький М.М., Саксонське зерцало та його застосування в Україні, „Вісник Львівського університету. Серія юридична” 2013.
Кульчицький В.С., Кодифікація права на Україні у XVIII ст., Львів 1958.
Кульчицький Т., Історичні аспекти правових відносин у Запорізькій Січі, [w:] Україна в контексті Європейської історії: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, Тернопіль 2014.
Лепісевич П.М., Терлюк І.Я., Козацька держава і право. Навчальний посібник з історії держави і права, Львів 2005.
Макаренко А., Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 року, „Право України” 1997, z. 12.
Матвєєва Т.О., Право Гетьманщини (XVIII століття), „Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки” 2013, z. 5, t. 1.
Рєзнік О.І., Система джерел українського права XVIII ст.: аналіз крізь призму кодифікації права Гетьманщини, „Наукові праці науково-методичний журнал” 2012, z. 171, Т. 183.
Слабченко М.Є., Ескізи з історії «Прав, по которым судится малороссийский народ», [w:] Антологія української юридичної думки, Том 3, Київ 2002.
Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник. / Упоряд.: А.С. Чайковиський (кер.), О.Л. Копиленко, В.М. Кривоніс, В.В. Свистун, Г.І. Трофанчук, Київ 2003.
Чуйкевич Ф., Суд і розправа в правах малоросійських від 18 жовтня 1750р., [w:] Василенко Н.П., Матеріяли до історії українського права, Київ 1929, t. 1.
Яковлів А., Український кодекс 1743 року «Права, по которымъсудитсяма лороссыйскійнародъ»: його історія, джерела та систематичний виклад змісту, „Записки Наукового товариства імени Шевченка”, Т. СLIX, Мюнхен 1949.
Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki
Ліцензія
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
