Етно- та соціолінгвістичний аспект у спорідненому народному звичаї в Кашубії та Україні
Анотація
У статті використовується дослідницький простір етнолінгвістики та соціолінгвістики задля обговорення реліктового народного звичаю у східній частині Поділля (нині – Вінницька область) – гоніння шуляка та кашубського звичаю усічення кані, тобто у двох далеких та різних культурах, які в відомому нам минулому не були в безпосередній близькості (в географічному сенсі це відстань понад 1300 км). Аналіз доводить обґрунтованість попереднього припущення, що цей спочатку спільний звичай в обох випадках був підданий ендемічній формі адаптації до місцевої культури та традиції, що, безперечно, відбилося в просторі мови. Хід міркувань підкріплюється описом як зазначених звичаїв, так і посилань на тематичну літературу, а також згадкою про інші споріднені звичаї.
Ключові слова:
: Кашубщина, Україна (Поділля), реліктові народні звичаї, слов’янщинаПосилання
Bielawski Ludwik, Mioduchowska Aurelia. (1997). Kaszuby. Cz. I: Pieśni obrzędowe. Seria: „Polska pieśń i muzyka ludowa. Źródła i materiały”. T. 2. Warszawa: Instytut Sztuki PAN.
Bielawski Ludwik, Mioduchowska Aurelia. (1998a). Kaszuby. Cz. II: Pieśni powszechne. Seria: „Polska pieśń i muzyka ludowa. Źródła i materiały”.T. 2. Warszawa: Instytut Sztuki PAN.
Bielawski Ludwik, Mioduchowska Aurelia. (1998b). Kaszuby. Cz. III: Pieśni powszechne i zawodowe. Seria: „Polska pieśń i muzyka ludowa. Źródła i materiały”. T. 2. Warszawa: Instytut Sztuki PAN.
Brackì Artur. 2006. Pitannâ totožnostì ukraïnsʹkogo zvičaû „goniti šulâka/goniti šulâku” ta kašubsʹkogo obrâdu „strati/usìčennâ kanì”. W: Ukraïna – Polʹŝa: movno-kulʹturologìčnij dìalog slov`ânstva. Cerìâ: „Kiïvsʹkì polonìstičnì studìï”. T. VIII. Kiïv: 300-311 [Брацкі Артур. 2006. Питання тотожності українського звичаю „гонити шуляка/гонити шуляку” та кашубського обряду „страти/усічення кані”. W: Україна – Польща: мовно-культурологічний діалог слов’янства. Cерія: „Київські полоністичні студії”. T. VIII. Київ: 300-311].
Bracki Artur. 2009. Językowy obraz świata w tekstach słowiańskich pieśni ludowych (na materiale kaszubskim i ukraińskim). Gdańsk: Wydawnictwo UG.
Bracki Artur. 2010. Metamorfoza mitów świata antycznego w świetle badań S. Węgrzynowskiego nad folklorem ukraińskim. W: Chrześcijańskie dziedzictwo duchowe narodów słowiańskich. Seria II: Wokół kultur śródziemnomorskich. T. II: Historia. Język. Kultura. Białystok: Wydawnictwo Trans Humana: 141–151.
Busel V`âčeslav (red.). 2009 Velikij tlumačnij slovnik sučasnoï ukraïnsʹkoï movi. Kiïv – Ìrpìnʹ: vidavnictvo „Perun” [Бусел B’ячеслав (ред.). 2009 Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ – Ірпінь: видавництво „Перун”].
Dalewska-Greń Hanna. 2019. Języki słowiańskie. Wydanie 2. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Handke Kwiryna. 1994. Polszczyzna Regionalna Pomorza: zbiór studiów. T. 5-6, Wejherowo: Instytut Słowianoznawstwa PAN, Instytut Slawistyki PAN, Muzeum Piśmiennictwa i Muzyki Kaszubsko-Pomorskiej.
Vengrženovskij Sergej. 1895. Âzyčeskij obrâd v Braclavŝině «gonyty šulâka» (ètnografičeskij ètûdʺ). W: „Kìevskaâ starina”. Ežemesâčnyj istoričeskìj žurnalʺ. T. L: 282-323 [Вeнгpженовский Сергей. 1895. Языческий обряд в Брацлавщинѣ «гоныты шуляка» (этнографический этюдъ). W: „Кіевская старина”. Ежемесячный историческій журналъ. T. L: 282-323].
Zaharkìn Sergìj. 2000. Či buv Ševčenko „takož” dvomovnim? „Urok ukraïnsʹkoï” № 3: 2-4 [Захаркін Сергій. 2000. Чи був Шевченко „також” двомовним? „Урок української” № 3: 2-4].
