Провадження щодо особи, яка зловживає насильством в сім’ї згідно Цивільно процесуального кодексу
Paulina Woś
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II , Польщаhttps://orcid.org/0000-0002-8578-382X
Анотація
У статті аналізується поправка від 30 квітня 2020 року щодо внесення змін до Закону – Цивільний процесуальний кодекс та деяких інших законів, якa набралa чинності 30 листопада 2020 року. Поправка від 30 квітня 2020 року запроваджує інституційні механізми боротьби з насильством в сім’ї. Метою введених правових норм є захист особи, яка зазнала насильства, шляхом впровадження комплексних рішень, які дозволяють швидко ізолювати постраждалу від насильства від особи, яка вживає насильство в ситуаціях, коли це становить загрозу життю чи здоров’ю членів домогосподарства. Досягнення цієї мети є можливим завдяки запровадженню нових правових інструментів – негайних заходів ізоляції для захисту жертв домашнього насильства (наказ покинути квартиру та заборона наближатися), а також шляхом прискорення цивільного процесу та обмеження явища продовження провадження у справах про відділення особи, яка постраждала від насильства, від осіб, які вживають це насильство.
Ключові слова:
насильство в сім’ї, домашнє насильство, ізоляція особи, яка вчинила насильство в сім’ї, запобіжне провадження, наказ залишити квартиру, запобіжний західПосилання
Banasik P., Fenomen przemocy w doktrynach prawnych. Tendencje legislacyjne dotyczące sprawcy i osoby doznającej przemocy, w: Przemoc w rodzinie. Ujęcie interdyscyplinarne, red. Ł. Wirkus, P. Kozłowski, Kraków 2017.
Banaszewska A., w: Kodeks postepowania cywilnego. Komentarz, red. P. Rylski, 2021 [baza danych Legalis].
Budniak-Rogala A., w: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, red. E. Marszałkowska-Krześ, wyd. 29, 2021 [baza danych Legalis].
Dębski M., Stereotypowe postrzeganie przemocy w rodzinie, w: Przemoc w rodzinie. Między teorią a praktyką, red. M. Dębski, Nowy Staw 2008.
Gapska E., w: System Prawa Procesowego Cywilnego, t. 4, cz. 1, z. 2. Postępowanie nieprocesowe, red. T. Ereciński, K. Lubliński, 2021 [baza danych LEX].
Gil I., w: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, red. E. Marszałkowska-Krześ, wyd. 29, 2021 [baza danych Legalis].
Julke G., w: System Postępowania Cywilnego, t. 8. Postępowanie zabezpieczające i egzekucyjne, red. K. Flaga-Gieruszyńska, 2021 [baza danych Legalis].
Kosowska U., Przemoc domowa wobec kobiet w Polsce. Syntetyczna analiza zjawiska, w: Przemoc w rodzinie. Analiza zjawiska na tle wybranych problemów społecznych, red. M. Czerwińska-Jaśkiewicz, Świdwin 2013.
Kowal T., Problem przemocy w rodzinie, w: Profilaktyka społeczna a wielowymiarowość współczesnej rodziny. Wybrane zagadnienia XX i XXI wieku, red. A. Juśko, J. Burgerová,
B. Wolny, Tarnów–Łapczyca 2014.
Kruk E., Przemoc w rodzinie a ofiara i zabezpieczenie jej praw w świetle procedury „Niebieskiej Karty” i cywilnego „nakazu opuszczenia lokalu” ustawy o przeciwdziałaniu przemocy w rodzinie, Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio G 2016, t. 63, z. 1, DOI: 10.17951/g.2016.63.1.81. (Crossref)
Lewoc M., Informator dla sędziów, prokuratorów i kuratorów sądowych dotyczący przeciwdziałania przemocy w rodzinie, Kraków 2015.
Mazowiecka L., Czy prokuratorzy biorą udział w budowaniu systemu przeciwdziałania przemocy w rodzinie? Czy prokurator (funkcjonariusz Policji) powinien kierować sprawy związane z przemocą w rodzinie do mediacji?, w: Jak skutecznie chronić ofiary przemocy w rodzinie, red. L. Mazowiecka, Warszawa 2013.
Mazowiecka L., System przeciwdziałania przemocy w rodzinie w Polsce, w: Prawo wobec problemów społecznych. Księga jubileuszowa Profesor Eleonory Zielińskiej, red. B. Namysłowska-Gabrysiak, K. Syroka-Marczewska, A. Walczak-Żochowska, Warszawa 2016.
Mellibruda J., Charakterystyka zjawiska przemocy w rodzinie, w: Przewodnik do realizacji ustawy o przeciwdziałaniu przemocy w rodzinie, red. A. Zdunek, Warszawa 2005.
Mikołajczuk K., Different Forms of Violence – Selected Issues, Review of European and Comparative Law 2020, nr 4, DOI: 10.31743/recl.10035. (Crossref)
Nowakowska U., Ocena ryzyka w sprawach o przemoc w rodzinie, w: Jak skutecznie chronić ofiary przemocy w rodzinie, red. L. Mazowiecka, Warszawa 2013.
Nowakowska U., Prawo karne a przemoc w rodzinie wobec kobiet i dzieci, w: Przemoc w rodzinie wobec kobiet i dzieci, red. A. Dominiczak, Warszawa 2000.
Olszewska A., Problematyka przemocy w rodzinie w świetle wybranych uregulowań międzynarodowych, Nowa Kodyfikacja Prawa Karnego 2016, t. 39, DOI: 10.19195/2084-5065.39.10. (Crossref)
Pospiszyl I., Przemoc w rodzinie, Warszawa 1994.
Pruś P., w: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, t. 2. Art. 478–1217, red. M. Manowska, wyd. 4, 2021 [baza danych LEX].
Sasal H.D., Niebieskie karty. Przewodnik do procedury interwencji wobec przemocy w rodzinie, Warszawa 2005.
Spurek S., Izolacja sprawcy od ofiary. Instrumenty przeciwdziałania przemocy w rodzinie, Warszawa 2013.
Spurek S., Izolacja sprawcy przemocy od ofiary a kodeks postępowania karnego, Niebieska Linia 2009, nr 6.
Spurek S., Izolacja sprawcy przemocy w rodzinie od ofiary, Prokuratura i Prawo 2013, nr 7–8.
Spurek S., Przeciwdziałanie przemocy w rodzinie. Komentarz, wyd. 4, Warszawa 2019.
Stefańska E., w: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, t. 2. Art. 478–1217, red. M. Manowska, wyd. 4, 2021 [baza danych LEX].
Stożek M., Przemoc w rodzinie. Zapobieganie w świetle przepisów prawa, Warszawa 2009.
Strus-Wołos M., w: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, t. 3. Art. 506–729, red. T. Wiśniewski, 2021 [baza danych LEX].
Tomaszewska A., Ocena skutków prawnych regulacji zawartej w rządowym projekcie ustawy o zmianie ustawy – Kodeks postępowania cywilnego oraz niektórych innych ustaw (druk nr 279), https://www.sejm.gov.pl/Sejm9.nsf/opinieBAS.xsp?nr=279 [dostęp: 12.04.2022 r.].
Ważny A., w: Przeciwdziałanie przemocy w rodzinie. Komentarz, red. A. Kiełtyka, A. Ważny, Warszawa 2015.
Woś P., w: Leksykon cywilnego postępowania nieprocesowego. Podstawowe pojęcia, red. J. Misztal-Konecka, Warszawa 2021.
Wrona G., Ustawa o przeciwdziałaniu przemocy w rodzinie. Komentarz, Warszawa 2020.
Żółć J., Przemoc w rodzinie w ujęciu prawa karnego, w: Przemoc w rodzinie. Ujęcie interdyscyplinarne, red. Ł. Wirkus, P. Kozłowski, Kraków 2017.
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II https://orcid.org/0000-0002-8578-382X
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
