Релігійні питання в конституційній дебаті Законодавчого сейму (1919–1921)
Damian Szczepański
Akademia Biznesu i Finansów Vistula w Warszawie , Польщаhttps://orcid.org/0000-0002-5147-1924
Анотація
Під час конституційної дебати 1919–1921 років релігійні питання викликали багато дискусій і суперечок. Концепції повного відокремлення костелу від держави, яку представляло ліве крило, протиставлялася концепція правого крила з перспективою римо-католицького костелу як правлячого. У прийнятій березневій Конституції знайдено компромісну формулу, спрямовану на збереження принципу рівності віросповідань, підкреслюючи при цьому особливе становище католицького костелу. Запровадивши поділ державою на прийняті та невизнані конфесії, у першій групі, Конституція по-різному визначила автономію католицького костелу. Детальний обсяг повноважень костелу мав регулюватись конкордатом зі Святим Престолом. Серед інших конституційних рішень, що стосуються моделі світської держави принцип свободи совісті та віросповідання, а також рівності незалежно від віросповідання. У березневій конституції постулат правого крила про те, що посаду президента повинен займати лише поляк-католик, також не було реалізовано. Статтю про конфесійну школу до Конституції не було внесено, але обов’язковість релігії в державних і місцевих школах збережено.
Результатом конституційних дебатів 1919–1921 рр. став ідеологічний і системний компроміс – у конституційному законі, ухваленому 17 березня 1921 р., не домінували ні праві, ні ліві. Ця ситуація стала джерелом численних політичних конфліктів і зусиль щодо перегляду березневої Конституції.
Ключові слова:
конституційнa дебатa, парламентські клуби, католицька Церква, релігієзнавство, законодавчий сейм, oсновний закон, релігіяПосилання
Ajnenkiel A., Spór o model parlamentaryzmu polskiego do roku 1926, Warszawa 1972.
Balicki A., Posłowie Sejmu Ustawodawczego 1919‒1922 wobec włączania się duchowieństwa w działalność polityczną, Roczniki Wydziału Nauk Prawnych i Ekonomicznych KUL 2008, t. 4, z. 1.
Balicki A., Problematyka pozycji religii w szkole w pracach Sejmu Ustawodawczego 1919‒1992, Studia z Prawa Wyznaniowego 2009, t. 12.
Jachymek J., Myśl polityczna PSL Wyzwolenie 1918‒1931, Lublin 1983.
Jajecznik K., Przez demokrację do socjalizmu – projekt konstytucji autorstwa Mieczysława Niedziałkowskiego, Społeczeństwo i Polityka 2006, nr 4.
Jajecznik K., Wizja Polski Ludowej w projekcie Konstytucji Włodzimierza Wakara, Społeczeństwo i Polityka 2006, nr 3.
Jakubowski W., Jajecznik K., Polska debata ustrojowa w latach 1917‒1921. Perspektywa politologiczna, Warszawa 2010.
Jakubowski W., Jajecznik K., U źródeł demokracji w Polsce XX wieku. Debata konstytucyjna w latach 1918‒1921, Rocznik Nauk Politycznych 2007, nr 10.
Kakowski A., O religii panującej w Polsce, orędzie z 3 maja 1919 r., Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie 1919.
Kakowski A., Z niewoli do niepodległości. Pamiętniki, oprac. T. Krawczak, R. Świętek, Kraków 2000.
Kołodziejczyk A., Ruch ludowy a Kościół rzymskokatolicki w latach II Rzeczypospolitej, Warszawa 2002.
Komarnicki W., Polskie prawo polityczne. Geneza i system, Warszawa 1922 (repr. 2008).
Krasowski K., Episkopat katolicki w II Rzeczypospolitej. Myśl o ustroju państwa – postulaty – realizacja, Poznań 1992.
Krukowski S., Geneza konstytucji z 17 marca 1921 r., Warszawa 1977.
Magiera P., Spór o zawarcie konkordatu ze Stolicą Apostolską w debacie konstytucyjnej Sejmu Ustawodawczego z lat 1919‒1921, Folia Historica Cracoviensia 2018, t. 24, z. 2. (Crossref)
Maj E., Związek Ludowo-Narodowy 1919‒1928. Studium z dziejów myśli politycznej, Lublin 2000.
Maj E., Związek Ludowo-Narodowy (1919‒1928) wobec religii i Kościoła rzymskokatolickiego, Studia Historyczne 1993, t. 36, z. 4.
Majchrowski J.M., Z zagadnień presji Kościoła rzymskokatolickiego w życiu politycznym II Rzeczypospolitej 1918‒1926, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace z Nauk Politycznych 1973, z. 4.
Michałowski S., Religia i Kościół rzymskokatolicki w myśli politycznej Polskiej Partii Socjalistycznej 1918‒1939, w: Religia i Kościół rzymskokatolicki w polskiej myśli politycznej 1919‒1993, red. J. Jachymek, Lublin 1995.
Orędzie biskupów polskich do duchowieństwa z 20 stycznia 1919, Wiadomości Archidiecezjalne Warszawskie 1919.
Piela M., Udział duchowieństwa w polskim życiu politycznym w latach 1914‒1924, Lublin 1994.
Podstawa Ładu Rzeczypospolitej Polskiej, w: Projekty Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, cz. 1, Warszawa 1920.
Projekt Deklaracji Konstytucyjnej, w: Ku Rzeczypospolitej demokratycznej. Polska debata ustrojowa 1917‒1921, oprac., wybór i przygotowanie do druku M. Jabłonowski i in., Pułtusk ‒ Warszawa 2014.
Projekt Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, wnioskodawca poseł Stanisław Głąbiński, w: Ku Rzeczypospolitej demokratycznej. Polska debata ustrojowa 1917‒1921, oprac., wybór i przygotowanie do druku M. Jabłonowski i in., Warszawa‒Pułtusk 2014.
Projekty Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1920.
Projekty Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, Projekt Komisji Konstytucyjnej Sejmu Ustawodawczego, Warszawa 1920.
Rudnicki S., Żydzi w parlamencie II Rzeczypospolitej, Warszawa 2004.
Sawicki J., Studia nad położeniem prawnym mniejszości religijnych w Państwie Polskim, Warszawa 1937.
Sprawozdania Stenograficzne Sejmu Ustawodawczego (SS SU), Warszawa 1919‒1921.
Szablicka-Żak J., Szkolnictwo i oświata w pracach Sejmu Ustawodawczego II Rzeczypospolitej, Warszawa 1997.
Wisłocki J., Uposażenie Kościoła i duchowieństwa katolickiego w Polsce 1918‒1939, Poznań 1981.
Akademia Biznesu i Finansów Vistula w Warszawie https://orcid.org/0000-0002-5147-1924
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
