Договірні неустойки, що підлягають сплаті перевізником у договорах перевезення вантажів
Анотація
У статті розглядається питання про договірну неустойку, що випливає з договорів перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному танспортуванні, яке викликає серйозні сумніви в теорії та судовій практиці. Положення, що регулюють договір перевезення, це питання не регулюють. Сумніви щодо можливості передбачення договірних неустойок випливають з природи цих положень, а у випадку з міжнародними перевезеннями – також з необхідності однакового розуміння (тлумачення) положень міжнародних конвенцій, що регулюють договір перевезення в окремих галузях транспорту. Представлено умови допустимості передбачення договірних неустойок у договорах перевезення вантажів як у внутрішній, так і в міжнародній торгівлі. У зв’язку з тим, що можливість встановлення таких штрафних неустойок залежить насамперед від правової природи положень, що регулюють договір перевезення на окремих видах транспорту, розглядається правова природа цих положень, що випливають як з актів національного законодавства (Закон про транспорт, Цивільний кодекс, Морський кодекс, Повітряний кодекс), так і з міжнародних транспортних конвенцій (CMR, CIM, RH-V, Монреальська конвенція і Варшавська конвенція). Що стосується положень імперативного характеру, то застосування договірних неустойок, як правило, можливе лише в ситуаціях, не врегульованих положеннями, що регулюють договір перевезення. У випадку положень напівімперативного або диспозитивного характеру можливість застосування договірних неустойок є більшою, хоча і не необмеженою. У зв’язку з цим було вказано на інші умови передбачення договірної неустойки, зокрема, в договорах, що регулюються положеннями міжнародних конвенцій. Аргументація підкріплена прикладами з судової практики та висловлюваннями представників доктрини.
Ключові слова:
договір перевезення вантажів, договірна неустойка, національні перевезення, міжнародні перевезення, характер транспортних правилПосилання
Ambrożuk D., Ustalenie wysokości odszkodowania w prawie przewozowym w odniesieniu do przewozu przesyłek, Warszawa 2011.
Ambrożuk D., Dąbrowski D., Garnowski K., Wesołowski K., Umowa przewozu osób i rzeczy w prawie polskim, Warszawa 2020.
Bittel T., Zastrzeżenie kary umownej z tytułu nieterminowego wykonania umowy drogowego
przewozu rzeczy w świetle przepisów PrPrzew oraz Konwencji CMR, Studia Prawa Prywatnego 2021, t. 16, nr 2.
Bodis J.O., Die Vertragsstrafe im Transportrecht, Transportrecht 2014, nr 3.
Borysiak W., Funkcje kary umownej w świetle uchwały składu siedmiu sędziów Sądu Najwyższego z 6 listopada 2003 r. (III CZP 61/03), Palestra 2006, nr 7–8.
Borysiak W., w: Kodeks cywilny. Komentarz, red. W. Borysiak, Warszawa 2024.
Bujalski M., Zoll F., w: System Prawa Prywatnego, t. 6. Prawo zobowiązań – część ogólna, red. A. Olejniczak, Warszawa 2023.
Czernis M., „Liguidated damages” – kary umowne w umowie o budowę statku, Portal stoczniowy, 16.07.2024 r., https://portalstoczniowy.pl/kary-umowne-w-umowie-o-budowe-statku-marek-czernis [dostęp: 19.07.2024 r.].
Dąbrowski D., Luki prawne w wybranych konwencjach dotyczących umów przewozu i ich uzupełniania, w: Societates et obligationes – tradycja, współczesność, przyszłość. Księga jubileuszowa Profesora Jacka Napierały, red. A. Olejniczak, T. Sójka, Poznań 2018.
Garnowski K., Paramonunt Clause in the International Transport of Goods by Road and Rail, Problemy Transportu i Logistyki 2018, nr 3 (43). (Crossref)
Gawlik Z., w: Kodeks cywilny. Komentarz. Zobowiązania. Część ogólna, red. A. Kidyba, t. 3, Warszawa 2014.
Górski W., Wesołowski K., Komentarz do znowelizowanego prawa przewozowego, Zielona Góra 1995.
Górski W., Wesołowski K., Komentarz do przepisów o umowie przewozu i spedycji, Kodeks cywilny, Prawo przewozowe, CMR, Gdańsk 2006.
Gutowski M., Kodeks cywilny, t. 2. Komentarz. Art. 353–625, Warszawa 2022.
Jastrzębski J., Kara umowna, Warszawa 2006.
Koller I., Transportrecht, München 2013.
Machnikowski Z., w: Zobowiązania, t. 2. Część ogólna. Komentarz, red. Z. Machnikowski, Warszawa 2024.
Messent A., Glass D.A., CMR: Contracts for the International Carriage of Goods by Road, London–Hong Kong 2000.
Messent A., Glass D.A., CMR: Contracts for the International Carriage of Goods by Road, New York 2017. (Crossref)
Polkowska M., Szymajda I., Konwencja montrealska. Komentarz, Warszawa 2004.
Popiołek W., w: Kodeks cywilny, t. 2. Komentarz. Art. 450–1088, red. K. Pietrzykowski, Warszawa 2021.
Relidzyński P., Obowiązek zapłaty kary umownej w przypadku niewystąpienia szkody po stronie wierzyciela, w: Prawo handlowe. Między teorią, praktyką a orzecznictwem. Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Januszowi A. Strzępce, red. P. Pinior, P. Relidzyński,
W. Wyrzykowski, E. Zielińska, M. Żaba, Warszawa 2019.
Romanowski G., Kara umowna a obowiązek wykazania szkody, Przegląd Prawa Handlowego 2006, nr 11.
Schmid R.Th., w: CMR – Kommentar. Übereinkommen über den Beförderungsvertrag im internationalen Straßengüterverkehr, red. K.H. Thume, Frankfurt am Main 2013.
Skowrońska-Bocian E., Kara umowna – kompensacja czy represja?, Zeszyty Prawnicze 2003, t. 3, nr 2. (Crossref)
Stec M., Umowa przewozu w transporcie towarowym, Kraków 2005.
Stec M., w: Prawo gospodarcze i handlowe, t. 5. Prawo umów w obrocie gospodarczym, red. S. Włodyka, Warszawa 2001.
Szanciło T., Odpowiedzialność kontraktowa przewoźnika przy przewozie drogowym przesyłek towarowych, Warszawa 2013.
Szanciło T., Prawo przewozowe. Komentarz, Warszawa 2008.
Szanciło T., w: Kodeks cywilny. Komentarz, red. M. Załucki, Warszawa 2023.
Szwaja J., Kara umowna według kodeksu cywilnego, Warszawa 1967.
Śmieja A., W sprawie funkcji realizowanych przez karę umowną, Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu 2014, nr 362. (Crossref)
Wesołowski K., Umowa międzynarodowego przewozu drogowego towarów na podstawie CMR, Warszawa 2013.
Wesołowski K., Ambrożuk D., Interpretacja postanowień konwencji międzynarodowych zawierających normy o charakterze cywilnoprawnym, Lingwistyka Stosowana 2017, t. 24, nr 4.
Widerski P., Charakter prawny kary umownej według prawa polskiego na tle ponadnarodowych uregulowań prawnych, Studia Prawa Prywatnego 2018, nr 2.
Zagrobelny K., w: Kodeks cywilny. Komentarz, red. E. Gniewek, P. Machnikowski, Warszawa 2023.
Uniwersytet Szczeciński https://orcid.org/0000-0003-2828-2049
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
