Вплив принципу колегіальності на функціонування Верховної палати контролю Польщі
Michał Jędrzejczyk
The John Paul II Catholic University of Lublin , Польщаhttps://orcid.org/0000-0001-7376-3904
Stanisław Dziwisz
Pontifical University of John Paul II , Польщаhttps://orcid.org/0000-0001-8937-3572
Анотація
Предметом цієї статті є колегіальність як сутність діяльності Верховної палати контролю Польщі. Конституція Республіки Польща визначає порядок функціонування Верховної палати контролю Польщі на основі принципу колегіальності (ч. 3 ст. 202 Конституції Республіки Польща). Однак ця вимога сформульована в дуже загальному вигляді, без конкретизації змісту і форми її реалізації, але із зазначенням, що організація і порядок діяльності Верховної палати контролю Польщі визначається законом (ст. 207 Конституції Республіки Польща). Цікаво, що ця концепція була закріплена ще в Законі “Про Верховну палату контролю Польщі” від 23 грудня 1994 року, тобто за два роки до прийняття Конституції Республіки Польща, і в незмінному вигляді є чинною до сьогодні. У цій статті аналізується принцип колегіальності, тобто системно і функціонально важливе питання для діяльності Верховної палати контролю Польщі, беручи до уваги сильну управлінську позицію Голови Верховної палати контролю. Дослідження має на меті показати, що реалізація конституційного принципу колегіальності ВПКП не обмежується лише роботою колегіального органу, що діє у складі Палати, тобто Колегії ВПКП, а зобов’язує до колективного виконання завдань на різних стадіях аудиторських проваджень.
Тема статті визначила вибір методу дослідження та схему дослідження. Основним методом дослідження є формально-догматичний метод, пов’язаний з аналізом правових актів, що стосуються досліджуваної проблематики, а саме: Конституції Республіки Польща та Закону про ВПКП. Також було проаналізовано стандарти, розроблені Міжнародною організацією вищих органів фінансового контролю, що стосуються форми діяльності цих органів. У зв’язку з тим, що принцип колегіальності визначає спосіб функціонування Палати з першого дня її створення, було також застосовано історичний метод.
Ключові слова:
колегіальність, Верховна палата контролю Польщі, Колегія ВПКП, контролюючий органПосилання
Banaszak B., Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Komentarz, Warszawa 2009.
Czarny P., Mała Konstytucja z 1947 r. a polska tradycja konstytucyjna, Przegląd Sejmowy 2007, vol. 15, no. 5.
Daniel P., Komentarz do Konstytucji RP. Art. 202, 203, Warszawa 2020.
Dziwisz S., Możliwość oddziaływania NIK na jakość prawa, Kontrola Państwowa 2020, no. 2.
Dziwisz S., Profesjonalny osąd i sceptycyzm zawodowy. Ocena dowodów w postępowaniu kontrolnym NIK, Kontrola Państwowa 2024, no. 1.
Dziwisz S., Jędrzejczyk M., Kontrola wspólna i pod kierownictwem NIK. Niedoceniana metoda współpracy czy wadliwa instytucja, Kontrola Państwowa 2021, no. 6.
Garlicki L., Komentarz do Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, vol. 1, Warszawa 1995.
Garlicki L., Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykładu, Warszawa 2001.
Gierach E., Sposób liczenia kworum niezbędnego do podjęcia uchwały przez Kolegium Najwyższej Izby Kontroli, Zeszyty Prawnicze BAS 2022, no. 4. (Crossref)
Górski G., Historia administracji, Toruń 2011.
Jagielski J., Kolegialność i jednoosobowość w strukturach samorządu terytorialnego, Studia Iuridica 2020, vol. 85. (Crossref)
Jagielski J., Kompetencje Prezesa i Kolegium NIK – Izba w latach 1919–2013, Kontrola Państwowa 2014, special issue.
Jarzęcka-Siwik E., Berek M., Skwarka B., Wrona Z., Najwyższa Izba Kontroli i prawne aspekty funkcjonowania kontroli państwowej, Warszawa 2018.
Jarzęcka-Siwik E., Skwarka B., Najwyższa Izba Kontroli. Komentarz do ustawy o Najwyższej Izbie Kontroli, Warszawa 2017.
Konstytucja RP. Komentarz, vol. 2, ed. M. Safjan, L. Bosek, Warszawa 2016.
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Komentarz, ed. P. Tuleja, Warszawa 2019.
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Komentarz, vol. 5, ed. L. Garlicki, Warszawa 2007.
Korzeniowska A., Z problematyki kolegialności i kolegialnych organów administracji publicznej, Samorząd Terytorialny 1997, no. 3.
Mazur J., Współpraca Najwyższej Izby Kontroli z Sejmem. Między podległością a współdziałaniem, Kontrola Państwowa 2015, no. 2.
Podręcznik kontrolera, eds. S. Dziwisz, M. Jędrzejczyk, Warszawa 2024.
Prawo konstytucyjne, ed. S. Bożyk, Białystok 2014.
Sarnecki P., Relacje Najwyższej Izby Kontroli z polskim parlamentem. Konstytucyjne granice podległości, Kontrola Państwowa 2014, special issue.
Sondel J., Słownik łacińsko-polski dla prawników i historyków, Kraków 2001.
Starościak J., Prawo administracyjne, Warszawa 1969.
Sylwestrzak A., Historia Najwyższej Izby Kontroli i jej miejsce w konstytucji, Kontrola Państwowa 2010, no. 1 (special issue).
Sylwestrzak A., Kontrola administracji publicznej w III Rzeczypospolitej Polskiej, Gdańsk 2004.
Sylwestrzak A., Zasada kolegialności w NIK, Kontrola Państwowa 1994, no. 4.
System organów państwowych w Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, ed. H. Zięba-Załucka, Warszawa 2007.
Szustakiewicz P., Najwyższa Izba Kontroli – czwarta władza czy organ Sejmu, Ius Novum 2008, no. 3.
Winczorek P., Komentarz do Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997, Warszawa 2008.
Zaborek T., Zasada kolegialności i jej znaczenie dla Najwyższej Izby Kontroli, Studia Społeczne 2022, no. 4.
The John Paul II Catholic University of Lublin https://orcid.org/0000-0001-7376-3904
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
