Political aspects of the vicesima hereditatum
Анотація
The vicesima hereditatum was a five-percent inheritance tax introduced by Emperor Octavian Augustus in the 1st century AD as part of a fiscal reform to strengthen the state's finances after a period of crises. This tax covered both land estates and other goods inherited or bequeathed, including in the provinces. The state used the income from this tax to support the army, administration, and infrastructure investments, among other things, which helped to restore the state's financial stability. The political dimension of the reform was reflected in the centralisation of imperial power and the increase in the emperor's authority. However, the tax was a source of tension, especially among the aristocracy, because it interfered with the traditional order of inheritance. The reform had long-term consequences for the financial and social structures of the Roman Empire, ensuring stable state revenues and strengthening the emperor's position as a key centre of power.
Ключові слова:
спадкування, спадкоємець, спадщина, римське право, податок на фінансові операції, vicesima hereditatumПосилання
Blicharz G., Udział państwa w spadku. Rzymska myśl prawna w perspektywie prawnoporównawczej, Kraków 2016.
Cagnat R., Etude historique sur les impôts indirects chez les Romains jusqu’aux invasions des barbares, Paris 1882, repr. Roma 1966.
Cary E., Foster H.B., Heinemann W., Dio’s Roman History. Cassius Dio Cocceianus, London–
New York 1914.
Cary E., Foster H.B., Heinemann W., Dio’s Roman History. Cassius Dio Cocceianus, London–New York 1955.
Cary M., Scullard H., Dzieje Rzymu, Warszawa 1992.
De Laet S.J., Note sur l’organisation et la nature juridique de la « vigesima hereditatium », L’Antiquité Classique 1947, no. 1 (16). (Crossref)
De Laet S.J., Portorium. Etude sur l’organisation douanière chez les Romains, surtout à l’époque du Haut-Empire, Bruggie 1949.
Díaz Fernández A., Pina Polo F., Managing Economic Public Information in Rome: The Aerarium as Central Archive of the Roman Republic, in: Managing Economic Public Information in Rome, eds. C. Rosillo-López, M. García Morcillo, Cham 2020. (Crossref)
Hinrichs F.T., Die Geschichte der gromatischen Institutionen: Untersuchungen zu Landverteilung, Landvermessung, Bodenverwaltung und Bodenrecht im römischen Reich, Wiesbaden 1974.
Jaczynowska M., Dzieje Imperium Romanum, Warszawa 1996.
Jaczynowska M., Historia starożytnego Rzymu, Warszawa 1986.
Kaser M., Das Römische Privatrecht, vol. 1, München 1971.
Kuryłowicz M., Vicesima hereditatum. Z historii podatku od spadków, w: W kręgu prawa podatkowego i finansów publicznych. Księga dedykowana Profesorowi Cezaremu Kosikowskiemu w 40-lecie pracy naukowej, ed. H. Domański et al., Lublin 2005.
Marquardt J., Organisation fi nancière de l’Empire romain, vol. 2, Paris 1889.
Mélèze-Modrzejewski J., L’Édit de Laracalla de 212: la mesure de l’universalisme romain, in: J. Mélèze-Modrzejewski, Droit et justice dans le monde grec et héllenistique, Warszawa 2011.
Millar F., The Fiscus in the First Two Centuries, The Journal of Roman Studies 1963, vol. 53, part 1–2. (Crossref)
Pikulska-Radomska A., Fiscus non erubescit. O niektórych italskich podatkach rzymskiego pryncypatu, Łódź 2013. (Crossref)
Pikulska-Radomska A., Portorium w Italii epoki republikańskiej, Acta Universitatis Wratislaviensis no. 3063. Prawo 2008, vol. 305.
Pikulska-Radomska A., Uwagi o rzymskim fiskalizmie epoki wczesnego cesarstwa, Studia Iuridica Toruniensia 2012, vol. 10. (Crossref)
Świrgoń-Skok R., Organizacja służb skarbowych w sprawach podatku od spadków w państwie rzymskim, Studia Prawnoustrojowe 2010, no. 12.
Świrgoń-Skok R., Wpływ wojen na rzymskie ustawodawstwo odnośnie do vicesima hereditatium i caducum, Studia Iuridica Lublinensia 2019, vol. 28, no. 3. (Crossref)
Wesener G., Vicesima hereditatium, in: Realencyclopädie der classischen Allerlumswissenschaft, vol. 8A, Stuttgart 1958.
University of Rzeszów
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
