Kara śmierci a prawa człowieka
Marcin Migdał
Анотація
W artykule starano się przedstawić perspektywę aksjologiczną kary śmierci, opierając się o standardy międzynarodowe, ze szczególnym uwzględnieniem ochrony praw człowieka, ochrony życia i zakazu tortur, oraz nieludzkiego, okrutnego lub poniżającego traktowania lub karania, poprzez przedstawienie systemów ochrony takich organizacji światowych jak: ONZ, Rada Europy, Unia Europejska oraz wewnątrzkrajowych zawartych przede wszystkim w Konstytucji RP.
Ключові слова:
Kara śmierci, międzynarodowy system ochrony praw człowieka, krajowy system ochrony praw człowiekaПосилання
Amnesty International, Amnesty International Global Report. Death Sentences and Executions 2018, https://www.amnesty.org/en/documents/act50/9870/2019/en/ [dostęp: 24.08.2019 r.].
Amnesty International, Kara śmierci: Największa liczba egzekucji od 25 lat, https://amnesty.org.pl/kara-smierci-najwieksza-liczba-odnotowanych-egzekucji-od-ponad-25-lat/ [dostęp: 23.09.2017 r.].
Banaszak B. i in., System ochrony praw człowieka, Kraków 2005.
Banaszak B., Prawo konstytucyjne, Warszawa 2015.
Grabowski R., Prawo do ochrony życia w polskim prawie konstytucyjnym, Rzeszów 2006.
Hofmański P., Konwencja Europejska a prawo karne, Toruń 1995.
Hołda J. i in., Prawa człowieka. Zarys wykładu, Warszawa 2008.
Hryniewicz-Lach E., Kara kryminalna w świetle konstytucji RP, Warszawa 2015.
Kędzierski J., Od czasów Chrobrego, św. Jadwigi Śląskiej i Jagiełły – przeciwni karze śmierci, „Palestra” 2018, nr 10.
Łętowska E., Po co ludziom konstytucja, Warszawa 1995.
Mazur R., Karta Praw Podstawowych UE, [w:] A. Florczak (red.), Ochrona praw podstawowych w Unii Europejskiej. Wybrane zagadnienia, Warszawa 2009.
Redelbach A., Natura praw człowieka. Strasburskie standardy ich ochrony, Toruń 2001.
Sadowski M., P. Szymaniec (red.), Prawa człowieka - idea, instytucje, krytyka, Studia Erasmiana Wratislaviensia 4, Wrocław 2010.
Stańdo-Kawecka B., Prawa osób pozbawionych wolności w świetle orzeczeń organów Europejskiej Konwencji Praw Człowieka, Warszawa 1998.
Tomke P., Prawo konstytucyjne, Gliwice 2006.
Tuleja P., Stosowanie Konstytucji RP w świetle zasady jej nadrzędności (wybrane problemy), Kraków 2003.
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
