Decyzja administracyjna jako forma sprawowania nadzoru nad uchwałami organów stanowiących instytutu badawczego
Jan Dytko
Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach , ПольщаАнотація
Instytuty badawcze wpisują się w szeroko pojęty system nauki w Polsce. Są jednostkami organizacyjnymi wyodrębnionym organizacyjnie i finansowo – posiadającymi osobowość prawną. Działalność instytutu opiera się na statucie, zaś do jego organów należą: dyrektor i rada naukowa, która podejmuje uchwały w istotnych sprawach związanych z działalnością instytutu. Uchwały rady naukowej instytutu badawczego podlegają nadzorowi właściwego ministra, który w ramach ingerencji nadzorczej może uchylić w części lub w całości uchwałę rady. Nadzór nad działalnością uchwałodawczą rad naukowych instytutów badawczych wyraża się w formie decyzji administracyjnej, która podlega weryfikacji w trybie ponownego rozpatrzenia sprawy oraz w trybie skargi sądowoadministracyjnej. Jedynym kryterium nadzoru nad uchwałami rad naukowych instytutów badawczych jest legalność – zgodność z powszechnie obowiązującym prawem oraz statutem instytutu. Legalność jest także punktem odniesienia przy weryfikacji decyzji nadzorczych nad uchwałami rad naukowych, czy to w trybie administracyjnym czy to w trybie sądowej kontroli. W tym ostatnim wypadku organ nadzoru może skorzystać z uprawnienia samokontrolnego.
Ключові слова:
instytut badawczy, nadzór, decyzja administracyjnaПосилання
Adamiak B., J. Borkowski, Instytucje prawne sądowej ochrony samodzielności gminy, „Samorząd Terytorialny” 1991, nr 1/2, s. 38-45.
Adamiak B., J. Borkowski, Kodeks postępowania administracyjnego. Komentarz, Warszawa 2016.
L. Bar, Elementy administracyjne w kierowaniu gospodarką narodową, [w:] L. Bar (red.), Instytucje prawne w gospodarce narodowej, Wrocław 1981.
Chróścielewski W., Z. Kmieciak, Postępowanie w sprawach nadzoru nad działalnością komunalną, Warszawa 1995.
Cilak M., Instytuty badawcze jako forma działalności naukowej i gospodarczej państwa – problematyka pozycji i formy prawnej, „Prawo Budżetowe Państwa i Samorządu” 2015, nr 4, s. 63-76.
Kmieciak Z., Odwołanie w postępowaniu administracyjnym, Warszawa 2011.
Knysiak-Molczyk H., Kodeks postępowania administracyjnego. Komentarz, Warszawa 2015.
Michta D., Ustawa o instytutach badawczych. Komentarz, Warszawa 2013.
Stec M (red.), Regionalne izby obrachunkowe. Charakterystyka ustrojowa i komentarz do ustawy, Warszawa 2010.
Woś T. (red.), Postępowanie sądowoadministracyjne, Warszawa 2015.
Rybicki Z., S. Piątek, Zarys prawa administracyjnego i nauki administracji, Warszawa 1988.
Ліцензія
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
