Заборона генетичної дискримінації в міжнародному публічному праві
Анотація
Генетична дискримінація означає різне ставлення до людини через її генетичні особливості, які дозволяють визначити, яка схильність до здоров’я людини. Приклади включають генетичну структуру хвороби Гентінгтона або ризик розвитку колоректального раку. З юридичної точки зору виникає важлива проблема: чи можна використовувати знання генетичних даних у спосіб, який дискримінує особу? Наприклад, проблема може полягати в тому, що страховик відмовляється укладати з нами договір страхування життя або підвищує наш внесок.
Першим методом дослідження є догматичний аналіз, який включає два елементи: кількісний та якісний метод проведення інвентаризації міжнародного права та юридично-догматичний метод, тобто критичний аналіз літератури та юриспруденції. Другим методом дослідження є порівняльно-правовий аналіз, метою якого є порівняння норм в універсальній та регіональній системі прав людини.
Метою цієї статті є дослідити, наскільки питання заборони генетичної дискримінації врегульовано міжнародним публічним правом. Чому слід відрізняти генетичну дискримінацію від загальних дискримінаційних норм? Багато правових актів (наприклад Універсальна декларація прав людини) містять загальні антидискримінаційні норми. Однак приклади генетичної дискримінації вказують на те, що чинні правила можуть виявитися недостатніми. Стаття також є спробою відповісти на питання, що таке генетична дискримінація.
Ключові слова:
генетична дискримінація, генетичні дані, права людиниПосилання
Bańczyk W., „Miękkie prawo, ale prawo”, czyli o obowiązku przestrzegania soft law, Internetowy Przegląd Prawniczy TBSP UJ 2016, nr 1.
Berkman B.E., Hull S.C., The “Right Not to Know” in the Genomic Era: Time to Break From Tradition?, The American Journal of Bioethics 2014, t. 14, nr 3, DOI: 10.1080/15265161.2014.880313. (Crossref)
Billings P.R. i in., Discrimination as a Consequence of Genetic Testing, American Journal of Human Genetics 1992, t. 50.
Bogdańska B., Kategoria godności jako filozoficzne uzasadnienie współczesnej koncepcji praw człowieka, w: O prawach człowieka nieco inaczej, red. R. Moń, A. Kobyliński, Warszawa 2011.
Burgermeister J., Teacher Was Refused Job Because Relatives Have Huntington’s Disease, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC214077/ [dostęp: 25.04.2021 r.].
Cohen A., Imbeciles. The Supreme Court, American Eugenics, and the Sterilization of Carrie Buck, New York 2016.
Dudek T., Metody interpretacji Konwencji o ochronie praw człowieka i podstawowych wolności na przykładzie spraw dotyczących dyskryminacji ze względu na orientację seksualną i tożsamość płciową, Warszawa 2015.
Grzymkowska M., Standardy bioetyczne w prawie europejskim, Warszawa 2009.
Kapelańska-Pręgowska J., Prawne i bioetyczne aspekty testów genetycznych, Warszawa 2011.
Kinsley N., The Use of Genetic Tests by the Individual Life Insurance Industry in South Africa, Johannesburg 2009.
Krishna D., DNA Testing for Eddy Curry? Creating a New Constitutional Protection, 9 U. Pa. J. Const. L. 1105 2007.
Lippert-Rasmussen K., Genetic Discrimination and Health Insurance, Res Publica 2015, t. 21, nr 2. (Crossref)
Motoc I.V., The International Law of Genetic Discrimination: The Power of ’Never Again’, w: New Technologies and Human Rights, red. T. Murphy, Oxford 2009. (Crossref)
Mukherjee S., Gen. Ukryta historia, tłum. J. Dierzgowski, Wołowiec 2017.
Plümecke T., Genes, Symptoms, and the “Asymptomatic Ill”: Toward a Broader Understanding of Genetic Discrimination, New Genetics and Society 2016, t. 35, nr 2. (Crossref)
Prawa człowieka wobec rozwoju biotechnologii, red. L. Kondratiewa-Bryzik, K. Sękowska-Kozłowska, Warszawa 2013.
RODO. Ogólne rozporządzenie o ochronie danych. Komentarz, red. E. Bielak-Jomaa, D. Lubasz, Warszawa 2017.
Stelmach J., Brożek B., Soniewicka M., Załuski W., Paradoksy bioetyki prawniczej, Warszawa 2010.
Wood T., Genetic Information Discrimination in Public Schools: A Common-Sense Exception, The University of the Pacific Law Review, t. 49, nr 2.
Uniwersytet Śląski https://orcid.org/0000-0003-4273-2595
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
