Синдром вивченої безпорадності в контексті злочину знущання
Marta Romańczuk-Grącka
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie , Польщаhttps://orcid.org/0000-0001-7549-017X
Анотація
У статті розглядається питання синдрому вивченої безпорадності як можливого наслідку насильства, що проявляється в психологічній сфері особи потерпілої в контексті злочину знущання. Метою статті є спроба відповісти на це питання: яке значення для кримінальної відповідальності за злочин знущання має синдром вивченої безпорадності у потерпілого? Ці міркування носять теоретико-правовий характер з використанням елементів догматичного аналізу.
У результаті аналізу було встановлено, що синдром вивченої безпорадності прямо не є передбаченим законодавством як ознака злочину знущання, a його виникнення не є обов’язковим для встановлення особи злочинця. Однак той факт, що це сталося, може відповідати юридичному критерію тяжкості моральних страждань у формі фізичного чи психічного знущання. У кримінально-правовому розумінні синдром вивченої безпорадності не є наслідком зловживання, а злочин в основному виді носить формальний характер. Однак це не означає, що вивчена безпорадність взагалі не може бути наслідком злочину. У такому випадку необхідно враховувати сукупну правову кваліфікацію дії. Синдром вивченої безпорадності є справжньою шкодою для психічного здоров’я, тому він може бути кількісним показником соціальної шкідливості дії, a його виникнення та ступінь мають вплив на покарання in concreto.
Ключові слова:
насильство, злочин знущання, синдром вивченої безпорадностіПосилання
Budyn-Kulik M., Rodzaje „przemocy partnerskiej” wobec kobiety w świetle polskiego kodeksu karnego, Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio G 2009–2010, t. 56–57.
Budyn-Kulik M., Wybrane wiktymologiczne (i psychologiczne) aspekty zgwałcenia, w: Przestępstwo zgwałcenia, red. M. Mozgawa, 2012 [baza danych LEX].
Budyn-Kulik M., Zabójstwo tyrana domowego. Studium prawnokarne i wiktymologiczne, 2017 [baza danych LEX].
Cichla J., Dynamika i uwarunkowania przemian psychospołecznego funkcjonowania kobiet – ofiar przemocy domowej, w trakcie procesu terapeutycznego, Głogów 2015.
Czarkowska M., Przeciwdziałanie przemocy wobec kobiet w rodzinie w praktyce organów ścigania, wymiaru sprawiedliwości i innych instytucji, 2014 [baza danych LEX].
Downs D.A., More than Victims: Battered Women, the Syndrome Society, and the Law, Chicago 1996.
Ewing C.P., Battered Women Who Kill: Psychological Self-Defense As Legal Justification, New York 1987.
Gadecki B., w: M. Banaś-Grabek, B. Gadecki, J. Karnat, A. Łyżwa, R. Łyżwa, Kodeks karny. Część szczególna. Art. 148–251. Komentarz, 2020 [baza danych Legalis].
Gruszczyńska B., Przemoc wobec kobiet w Polsce. Aspekty prawnokryminologiczne, Warszawa 2007.
Helios J., Jedlecka W., Współczesne oblicza przemocy. Zagadnienia wybrane, Wrocław 2017.
Hryniewicz E., Skutek w prawie karnym, Prokuratura i Prawo 2013, nr 7–8.
Hypś S., w: Kodeks karny. Komentarz, red. A. Grześkowiak, K. Wiak, wyd. 7, 2021 [baza danych Legalis].
Jarmakowski T., Styl atrybucji, poczucie kontroli i płeć a podatność na powstawanie syndromu wyuczonej bezradności, Acta Universitatis Lodziensis. Folia Psychologica 2009, nr 13.
Jodłowski J., Szewczyk M., w: Kodeks karny. Część szczególna, t. 2. Komentarz do art. 117– 211a, red. W. Wróbel, A. Zoll, 2017 [baza danych LEX].
Kofta M., Sędek G., Wyuczona bezradność. Podejście informacyjne, w: Psychologia aktywności: zaangażowanie, sprawstwo, bezradność, red. M. Kofta, Poznań 1993.
Kolber M., Psychologiczne aspekty wyuczonej bezradności i ich implikacje pedagogiczne, Przegląd Pedagogiczny 2019, nr 2.
Kołakowska W., W kręgu agresji, przemocy i brutalizacji życia. Wybrane zagadnienia, Szczytno 2002.
Kosonoga J., w: Kodeks karny. Komentarz, red. R.A. Stefański, Warszawa 2018.
Lieder F., Goodman N.D., Huys Q.J.M., Learned Helplessness and Generalization, Proceedings of the Annual Meeting of the Cognitive Science Society 2013, t. 35.
Marek A., Kodeks karny, Warszawa 2010.
Marek A., Prawo karne, wyd. 10, Warszawa 2011.
Martin D., Battered Wives: Revised, Updated, San Francisco 1981.
Pospiszyl I., Ofiary chroniczne – przypadek czy konieczność, Warszawa 2003.
Poznaniak W., Teorie uczenia się społecznego jako model normalnego i zaburzonego funkcjonowania jednostki oraz grupy, w: Społeczna psychologia kliniczna, red. H. Sęk, Warszawa 2000.
Ratajczak A., Przestępstwa przeciwko rodzinie, opiece i młodzieży w systemie polskiego prawa karnego, Warszawa 1980.
Redo S., w: E.W. Pływaczewski, S. Redo, E.M. Guzik-Makaruk, K. Laskowska, W. Filipkowski, E. Glińska, E. Jurgielewicz-Delegacz, M. Perkowska, Kryminologia. Stan i perspektywy rozwoju. Z uwzględnieniem założeń Agendy ONZ na rzecz zrównoważonego rozwoju 2030, Warszawa 2019.
Sasal H.D., Niebieskie karty. Przewodnik do procedury interwencji wobec przemocy w rodzinie, wyd. 2, Warszawa 2005.
Sitarska A., Przemoc w rodzinie a mediacja, Prokuratura i Prawo 2006, nr 1.
Siwek K., W sprawie skutkowego charakteru przestępstwa znęcania się, Prokuratura i Prawo 2018, nr 11.
Siwik Z., w: Kodeks karny. Komentarz, red. M. Filar, wyd. 5, 2016 [baza danych LEX].
Skibińska-Adamowicz J., Ignaczewski J., Rodzaje przemocy i jej wpływ na dziecko, w: H. Ciepła,
J. Ignaczewski, J. Skibińska-Adamowicz, Komentarz do spraw rodzinnych, 2014 [baza danych LEX].
Spurek S., Izolacja sprawcy od ofiary. Instrumenty przeciwdziałania przemocy w rodzinie, 2013 [baza danych LEX].
Strzelecka-Lemiech A., Wyuczona bezradność u ofiary przemocy domowej, Pracownik Socjalny w Terenie 2014, nr 29.
Szewczyk M., w: Kodeks karny. Część szczególna. Komentarz, t. 2. Komentarz do art. 117– 277 K.k., red. A. Zoll, wyd. 2, Warszawa 2006.
Szwarczyk M., w: Kodeks karny. Komentarz, red. T. Bojarski, wyd. 7, 2016 [baza danych LEX].
Świda W., w: I. Andrejew, W. Świda, W. Wolter, Kodeks karny z komentarzem, Warszawa 1973.
Tobis A., Główne przestępstwa przeciwko rodzinie. Charakterystyka prawna i skuteczność kary pozbawienia wolności, Poznań 1980.
Walker L.E., Battered Women and Learned Helplessness, Victimology 1977–1978, t. 2, z. 3–4.
Walker L.E., Battered Women: Sex Role and Clinical Issues, Professional Psychology 1981, t. 12, z. 1, DOI: 10.1037/0735-7028.12.1.81. (Crossref)
Walker L.E., The Battered Woman, New York 1979.
Willner P., Validity, Reliability and Utility of the Chronic Mild Stress Model of Depression: A 10-Year Review and Evaluation, Psychopharmacology 1997, t. 134, z. 4. DOI: 10.1007/s002130050456. (Crossref)
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie https://orcid.org/0000-0001-7549-017X
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
