Дилеми автоматичного прийняття рішень в адміністративному провадженні – уваги з перспективи ст. 14 § 1б Кодексу адміністративного провадження
Martyna Wilbrandt-Gotowicz
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie , Польщаhttps://orcid.org/0000-0003-1527-0305
Анотація
Питання автоматичного прийняття адміністративних рішень викликає чимало сумнівів, пов’язаних з врегулюванням правової основи таких рішень та надання відповідних процесуальних гарантій сторонам. У доктрині немає послідовних оцінок щодо тлумачення змісту ст. 14 § 1б Кодексу адміністративного провадження, який передбачає можливість врегулювати питання у формі автоматично сформованого листа. З застосуванням догматичного методу у дослідженні було проаналізовано та оцінено цей нормативний акт з точки зору можливості автоматичного винесення рішень за допомогою штучного інтелекту та їх впливу на правове становище особи. Також були викладені постулати щодо врегулювання алгоритмічного режиму прийняття рішень як окремого способу юрисдикційного провадження.
Ключові слова:
автоматичне прийняття рішень, алгоритмічне прийняття рішень, втоматичний адміністра- тивний актПосилання
Adamiak B., Kodeks postępowania administracyjnego. Komentarz, 2021 [Legalis database].
Dawidowicz W., Zarys procesu administracyjnego, Warszawa 1989.
Doręczenia elektroniczne. Komentarz, ed. M. Wilbrandt-Gotowicz, Warszawa 2021.
Geburczyk F., Automated Administrative Decision-Making under the Influence of the GDPR – Early Reflections and Upcoming Challenges, Computer Law & Security Review 2021, vol. 41. (Crossref)
Gontarz I., Automatyczny akt administracyjny – postulaty de lege ferenda w zakresie ogólnych ram prawnych, in: Skuteczność w prawie administracyjnym, ed. C. Martysz, 2022 [LEX database].https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/automatyzacja;3872577.html. [access: 3.01.2023].
Jachowicz M., Kotulski M., Forma dokumentu elektronicznego w działalności administracji publicznej, Warszawa 2012.
Kiełkowski T., Sprawa administracyjna, Kraków 2004.
Koulu R., Human Control over Automation: EU Policy and AI Ethics, European Journal of Legal Studies 2020, vol. 12, no. 1.
Sakowska-Baryła M., Czy używanie sztucznej inteligencji stoi w sprzeczności z podstawowymi oczekiwaniami wobec procedur ochrony danych osobowych?, in: Prawo sztucznej inteligencji i nowych technologii, eds. B. Fischer, A. Pązik, M. Świerczyński, Warszawa 2021.
Sibiga G., Stosowanie technik informatycznych w postępowaniu administracyjnym ogólnym, Warszawa 2019.
Sibiga G., Maciejewski M., Automatyzacja w nakładaniu administracyjnych kar pieniężnych, in: Administracyjne kary pieniężne w demokratycznym państwie prawa, ed. M. Błachucki, Warszawa 2015.
Sibiga G., Wiewiórowski W., Automatyzacja rozstrzygnięć i innych czynności w sprawach indywidualnych załatwianych przez organ administracji, in: Informatyzacja postępowania sądowego i administracji publicznej, ed. J. Gołaczyński, Warszawa 2010.
Weitzenboeck E., Simplification of Administrative Procedures through Fully Automated Decision-Making: the Case of Norway, Administrative Sciences 2021, no. 11. (Crossref)
Werbach K., Introduction: An Endless Spiral of Connectivity?, in: After the Digital Tornado. Networks, Algorithms, Humanity, ed. K. Werbach, Cambridge 2020. (Crossref)
Wierzbowski M., Róg-Dyrda J., Szanse, zagrożenia i bariery prawne związane z wykorzystaniem sztucznej inteligencji w kontekście zasad postępowania administracyjnego, in: Administracja w demokratycznym państwie prawa. Księga jubileuszowa Profesora Czesława Martysza, ed. A. Matan, Warszawa 2022.
Wiewiórowski W.R., Systemy wspomagania decyzji i systemy automatycznego rozstrzygania, in: G. Wierczyński, W.R. Wiewiórowski, Informatyka prawnicza, Warszawa 2016.
Wilbrandt-Gotowicz M., Zasada efektywnej ochrony sądowej na tle zjawisk europeizacji, automatyzacji i pragmatyzacji jurysdykcji administracyjnej, in: Kierunki rozwoju jurysdykcji administracyjnej, eds. M. Kruś, L. Staniszewska, M. Szewczyk, Warszawa 2022.
Wilczyńska A., Sprawa z zakresu administracji publicznej na tle pojęć sprawy administracyjnej i sprawy cywilnej – zagadnienia teoretycznoprawne, Zeszyty Naukowe Sądownictwa Administracyjnego 2008, no. 5.
Zimmermann J., Aksjomaty postępowania administracyjnego, 2017 [LEX database].
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie https://orcid.org/0000-0003-1527-0305
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
