Характеристика вручення, які реалізуються судовим виконавцем у польському цивільному процесі в контексті статті 139 § 1 Цивільного процесуального кодексу
Emil Kowalik
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II , Польщаhttps://orcid.org/0000-0003-1839-3925
Анотація
Вручення судовим виконавцем суттєво вплинулo на вірність вручення судових листів. Запроваджені правила поклали край так званій фікції вручення фізичним особам, яка означала, що після двох спроб вручення суд міг вважати, що документ був ефективно вручений. Було визнано, що це надто часто призводило до порушення прав відповідачів, зокрема тих, хто тривалий час не проживав за вказаною позивачами адресою – часто через належне (фіктивне) вручення платіжних доручень їх зобов’язували сплатити суми, що випливають з остаточних судових рішень. На жаль, за попереднім законодавством траплялися випадки, коли позивачі вказували неперевірені або навіть фальшиві адреси. Законодавець у ст. 1391 Цпк ввів у польський правопорядок обов’язковe вручення листів через судового виконавця у випадку, якщо позовна заява або інший лист, що викликає необхідність захисту прав відповідача, не був ефективно вручений відповідачу відповідно до ст. 131–139 ЦПК. Таким чином, законодавець, всупереч принципу рутинного вручення, поклав обов’язки, що випливають з нього, не на процесуальний орган, а на ініціатора провадження у справі. Це дослідження має на меті представити інститут судового виконавця в польському цивільному процесі та обговорити його переваги та недоліки. Це питання є особливо актуальним у світлі змін, внесених поправкою до Цивільного процесуального кодексу від 9 березня 2023 року, яка набулa чинності 1 липня 2023 року, що мають на меті вдосконалити цей вид служби.
Ключові слова:
цивільне провадження, судовий виконавець, вручення судовим виконавцемПосилання
Bednorz-Godyń H., Doręczenia za pośrednictwem komornika sądowego, Monitor Prawniczy 2023, no. 8.
Bodio J., in: Kodeks postępowania cywilnego. Koszty sądowe w sprawach cywilnych. Dochodzenie roszczeń w postępowaniu grupowym. Przepisy przejściowe. Komentarz do zmian, vol. 1, ed. T. Zembrzuski, Warszawa 2020.
Borodziuk M., Doręczenie komornicze w praktyce sądowej po zmianach procedury cywilnej dokonanych 7 listopada 2019 roku, Prokuratura i Prawo 2021, no. 3.
Czyszkowski P., Doręczenie komornicze jako nieegzekucyjna czynność komorników sądowych, Przegląd Prawa Egzekucyjnego 2022, no. 4.
Falkowski B., in: Ustawa o komornikach sądowych. Ustawa o kosztach komorniczych. Komentarz, eds. M. Siembierowicz, M. Świtkowski, Warszawa 2018.
Kaczyński M., in: Kodeks postępowania cywilnego, vol. IA. Komentarz. Art. 1–42412, ed. A. Góra-Błaszczykowska, Warszawa 2020.
Lipińska J., Poszukiwanie przez komornika sądowego aktualnego adresu zamieszkania pozwanego na podstawie art. 3b ustawy o komornikach sądowych, Przegląd Prawa Egzekucyjnego 2022, no. 4.
Manowska M., Rafalska A., Koszty procesu i koszty sądowe w postępowaniu cywilnym, Warszawa 2017.
Markiewicz K., in: Kodeks postępowania cywilnego, vol. 1. Komentarz. Art. 1–50539, ed. T. Szanciło, Warszawa 2019.
Mendrek A., Nowe unormowania kosztów sądowych w sprawach cywilnych wynikające z nowelizacji z 4.07.2019, Palestra 2019, no. 11–12.
Michalska-Marciniak M., in: Kodeks postępowania cywilnego, vol. 1. Komentarz. Art. 1–205, ed. A. Marciniak, Warszawa 2019.
Reiwer R., in: Ustawa o komornikach sądowych. Ustawa o kosztach komorniczych. Komentarz, ed. R. Reiwer, Warszawa 2021.
Sikorska-Lewandowska A., Problemy z dochodzeniem roszczeń po nowelizacji przepisów KPC o doręczeniach, Nieruchomości 2020, no. 9.
Sławicki P., Sławicki P., Doręczenia pism za pośrednictwem komornika sądowego w postępowaniu zabezpieczającym, klauzulowym i egzekucyjnym, Przegląd Sądowy 2020, no. 11–12.
Szachta J., Doręczenie korespondencji pozwanemu przez komornika sądowego. Zagadnienia wybrane. Problemy praktyczne, Forum Prawnicze 2019, no. 6.
Weitz K., in: Kodeks postępowania cywilnego. Komentarz, vol. 1, ed. T. Ereciński, Warszawa 2016.
Zamojski Ł., Doręczenie pozwanemu pierwszego pisma procesowego wywołującego potrzebę obrony na podstawie art. 1391 KPC, Monitor Prawa Handlowego 2019, no. 3.
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II https://orcid.org/0000-0003-1839-3925
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
