Викидень або мертвонародження та батьківські права в польській правовій системі. Стан "de lege lata" та постулати "de lege ferenda"
Анотація
Метою цієї статті є представлення стану de lege lata та постулатів de lege ferenda щодо прав батьків у випадку мертвонародження або викидня. Зазначається, що проаналізовані тут положення, які стосуються цих питань, не узгоджуються між собою. Розглядаються адміністративні питання, такі як реєстрація дитини в органах РАЦСу або питання зайнятості – зокрема, право на відпустку/декрет. Висвітлено елементи соціального забезпечення, зокрема право на отримання допомоги після передчасного переривання вагітності. Крім того, обговорюється право на поховання мертвонародженої дитини або дитини, що народилась у результаті викидня. На даний момент не вирішено питання про те, чи повинен роботодавець для цілей трудового законодавства (щодо права на декретну відпустку) використовувати положення про медичну документацію або положення закону про записи актів цивільного стану. Найбільшою проблемою є необхідність визначення статі дитини, від якої залежить подальша поведінка батьків, а слід зазначити, що визначити стать дитини (плоду) не завжди можливо. Було зазначено, що стать дитини впливає не лише на право на організацію її поховання. І у випадку, якщо батьки беруть на себе зобов’язання організувати поховання, існує свобода розсуду щодо його форми – релігійної (конфесійної) чи нерелігійної.
Методи дослідження, використані в цьому аналізі, – це насамперед догматико-правовий аналіз із застосуванням системного, логічного та лінгвістичного тлумачення. Представлені результати підкріплені посиланнями на актуальну судову практику. Незважаючи на досить численні випадки втрати вагітності, законодавець залишається відносно пасивним до цього явища. Така ситуація суперечить просімейній політиці держави і наражає владу на небезпеку порушення принципу захисту сім’ї та її благополуччя, закріпленого в ст. 18 Конституції Республіки Польща. Характеристика сучасного правового стану дозволяє зробити висновок про відсутність узгодженого і всебічного правового регулювання в цьому питанні, що створює додаткові проблеми з інтерпретацією і часто призводить до помилкової практики. Зроблені висновки підводять до постулату про необхідність внесення потрібних змін до польської правової системи, що призведе до спрощення процедур, пов’язаних з передчасним перериванням вагітності. Існуюча термінологічна дихотомія не сприяє чіткому тлумаченню закону.
Ключові слова:
выкидыш, мертворождение, права родителейПосилання
Bütikofer A., Coy D., Doyle O., Ginja R., The Consequences of Miscarriage on Parental Investments, IZA Discussion Paper No. 16858, https://docs.iza.org/dp16858.pdf [dostęp: 7.01.2025 r.].
Derek M., Status prawny zwłok dziecka martwo urodzonego w prawie polskim, Zeszyty Prawnicze 2015, z. 4.
Gołąb J., Prawo do pogrzebu i jego wykonanie w prawie kanonicznym i polskim, Rzeszów 2004.
Guzdek P., Rozpoznaj swoje dziecko we mnie… Rzecz o poronieniu samoistnym dziecka i jego pogrzebie, Kraków 2017.
Haberko J., Cywilnoprawna ochrona dziecka poczętego a stosowanie procedur medycznych, Warszawa 2010.
Haberko J., Konsekwencje prawne żywego i martwego urodzenia, Prawo i Medycyna 2007, nr 3 (28).
Jaranowska B., Rejestracja dziecka martwo urodzonego, Metryka 2016, nr 1.
Jaroszewska M., Poronienie a urodzenie martwe (zgon płodu) – konsekwencje dla pracodawcy w zakresie udzielenia urlopu macierzyńskiego, Monitor Prawa Pracy 2009, nr 12.
Jaroszewska-Ignatowska I., Rosner-Laskorzyńska Z., Zgon dziecka, poronienie, urodzenie martwego dziecka a prawo do urlopu macierzyńskiego, w: Uprawnienia pracowników-rodziców, red. I. Jaroszewska-Ignatowska, Z. Rosner-Laskorzyńska, Warszawa 2021.
Jończyk A., Jończyk P.K., Prawne aspekty uprawnień przysługujących kobietom w przypadku poronienia i martwego urodzenia – sytneza i wnioski de lege ferenda w oparciu o obowiązujące przepisy prawne, Palestra 2020, nr 11.
Kancelaria Senatu, Biuro Analiz i Dokumentacji, Wybrane zagadnienia polityki prorodzinnej w niektórych państwach Unii Europejskiej, Warszawa 2013.
Karkowska D., Baum E., Izdebski Z., Janik A., Godna prokreacja, ciąża, poród i połóg. Prawa kobiet, Warszawa 2023.
Kłos-Skrzypczak A.J., The Impact of the Loss of a Child in the Prenatal Period on Marital and Family Life and the Religiosity of Women after Miscarriage, Religions 2023, t. 14, nr 11. (Crossref)
Kompendium pastoralne o rodzinnym pogrzebie dziecka martwo urodzonego i towarzyszeniu w żałobie osieroconej rodzinie, oprac. P. Guzdek, Kraków‒Warszawa 2020.
Kumor-Jezierska E., Komentarz do rozporządzenia w sprawie wniosków dotyczących uprawnień pracowników związanych z rodzicielstwem oraz dokumentów dołączanych do takich wniosków, w: Prawo zatrudnienia. Komentarz do rozporządzeń, red. K.W. Baran, Warszawa 2024.
Lens J.W., Miscarriage, Stillbirth, & Reproductive Justice, Washington University Law Review 2021, t. 98, nr 4.
Lubowiecki D., Ochrona płodu w systemie Europejskiej Konwencji Praw Człowieka, Przegląd Prawniczy Uniwersytetu Warszawskiego 2016, nr 1.
Niedzielska K., Uprawnienia pracownicze kobiety po poronieniu, Monitor Prawa Pracy 2021, nr 4.
Nowicka U., Prawo do pochowania dziecka utraconego w wyniku poronienia wedle ustawodawstwa polskiego i kanonicznego, Łódzkie Studia Teologiczne 2017, t. 26, z. 4.
Pluta K., Sekcja zwłok dziecka wobec braku zgody rodzica, Studia Prawnoustrojowe 2023, t. 60. (Crossref)
Radzisław A., Tender R., Komentarz do art. 34, w: A. Radzisław, R. Tender, Ustawa o świadczeniach pieniężnych z ubezpieczenia społecznego w razie choroby i macierzyństwa. Komentarz, wyd. 2, Warszawa 2022.
Rybicka-Ziarko J., Prawo do pogrzebu dziecka poronionego, Kortowski Przegląd Prawniczy 2013, nr 3.
Rzetecka-Gil A., Komentarz do art. 32, w: Ustawa o świadczeniach pieniężnych z ubezpieczenia społecznego w razie choroby i macierzyństwa. Komentarz, Warszawa 2009.
Sierpowska I., Pochówek dzieci martwo urodzonych – w świetle praw rodziców i zadań gminy, Studia Prawno-Ekonomiczne 2018, t. 106. (Crossref)
Sierpowska I., Postępowanie ze zwłokami i ich ochrona prawna, w: I. Sierpowska, Śmierć w ujęciu prawa administracyjnego, Warszawa 2020.
Smith L.K., Dickens J., Bender Atik R., Bevan C., Fisher J., Hinton L., Parents’ Experiences of Care Following the Loss of a Baby at the Margins Between Miscarriage, Stillbirth and Neonatal Death: A UK Qualitative Study, BJOG – An International Journal of Obstetrics &
Gynaecology 2020, https://www.researchgate.net/publication/338806020_Parents’_experiences_ of_care_following_the_loss_of_a_baby_at_the_margins_between_miscarriage_
stillbirth_and_neonatal_death_a_UK_qualitative_study [dostęp: 7.01.2025 r.].
Sobczyk A., Komentarz do art. 180, w: Kodeks pracy. Komentarz, red. A. Sobczyk, wyd. 6, Warszawa 2023.
Sularz P., Cmentarze w Polsce. Zagadnienia administracyjnoprawne, Warszawa 2022.
Ślązak A., Zasiłek opiekuńczy, w: Meritum. Ubezpieczenia społeczne, red. J. Kuźniar, wyd. 9, Warszawa 2022.
Świątek-Rudoman J., Uprawnienia kobiety po poronieniu i urodzeniu martwego dziecka w oparciu o obowiązujące przepisy prawa, Gdańskie Studia Prawnicze 2017, nr 2.
Włodarczyk M., Komentarz do art. 180, w: Kodeks pracy. Komentarz, t. 2. Art. 94‒3045, red. K.W. Baran, wyd. 6, Warszawa 2022.
Wojtaszek-Mik E., Sekcja zwłok dziecka w świetle art. 31 ustawy o działalności leczniczej – uwagi na tle wyroku Europejskiego Trybunału Praw Człowieka w sprawie Polat przeciwko Austrii, Prawo w Działaniu. Sprawy Cywilne 2022, nr 52. (Crossref)
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
