Критичний коментар до рішення C-814/21 Суду справедливості Європейського Союзу
Анотація
Об’єктом коментаря є аналіз рішення Суду справедливості Європейського Союзу від 19 листопада 2024 року у справі C-814/21, що стосується права громадян Європейського Союзу, які не є громадянами Польщі, на членство в політичних партіях, які діють у Польщі. Метою коментаря є оцінка відповідності цього рішення Конституції Республіки Польща, аналіз його в контексті принципу надання повноважень, що випливає з Договору про Європейський Союз, а також перевірка можливості застосування його положень у межах польського правового порядку. У коментарі застосовано догматико-правовий метод. Проаналізовано судову практику Конституційного Суду, положення Конституції Республіки Польща, законів і міжнародних договорів, а також наведено позиції представників доктрини. Окрему увагу приділено можливим наслідкам визнання рішення чинним у польському правовому порядку. На підставі проведеного аналізу слід констатувати, що рішення СЄС виходить за межі наданих повноважень (є актом ultra vires), а застосування його положень суперечило б положенням Конституції Республіки Польща, зокрема ст. 11 ч. 1 та ст. 8 ч. 1 (принцип верховенства Конституції). У висновках підкреслено ключове значення конституційного контролю та суверенного визначення меж інтеграції державами-членами.
Ключові слова:
Суд справедливості Європейського Союзу, Конституція Республіки Польща, політичні партії, громадянство ЄС, право на обʼєднанняПосилання
Biernat S., Czy obywatele państw członkowskich Unii Europejskiej powinni mieć prawo zrzeszania się w partiach politycznych w Polsce?, w: Rządy prawa jako wartość uniwersalna.
Księga jubileuszowa Profesora Krzysztofa Wójtowicza, red. A. Kozłowski, Wrocław 2022.
Bober L., Doktryna „ultra vires” – odwrócenie integracji czy gwarancja jej trwałości?, Paragraf. Studia z Prawa i Administracji 2024, nr 4, DOI: 10.18778/2956-3747.4.02. (Crossref)
Całka E., Zasada pierwszeństwa w prawie Unii Europejskiej. Wybrane problemy, Studia Iuridica Lublinensia 2016, t. 25, nr 1. (Crossref)
Dąbrowski M., Konstytucyjny aspekt zrzeszania się cudzoziemców w partiach politycznych w Polsce, Przegląd Sejmowy 2011, nr 2.
Dębski P., Korzystanie przez partie polityczne z wolności statutowej w zakresie określania warunków członkostwa partyjnego, Przegląd Sejmowy 2019, nr 6. (Crossref)
Dębski S., Przemiany demokratyczne w Polsce: stowarzyszenia a partie polityczne, Studia Gdańskie. Wizje i Rzeczywistość 2012, nr 9.
Florczak-Wątor M., Konstytucyjny status jednostki, w: Polskie prawo konstytucyjne, red. P. Tuleja, Warszawa 2024.
Garlicki L., Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykładu, wyd. 11, Warszawa 2024.
Gerstenberg O., The Uncertain Structure of Process Review in the EU: Beyond the Debate on the CJEU’s Weiss Ruling and the German Federal Constitutional Court’s PSPP Ruling, Jus Cogens 2021, t. 3, DOI: 10.1007/s42439-021-00042-3. (Crossref)
Górska-Szymczak J., Górski G., Orzeczenia ultra vires Trybunału Sprawiedliwości Unii Europejskiej i ich ocena w orzecznictwie niemieckiego Federalnego Trybunału Konstytucyjnego. Uwagi na marginesie orzeczenia z 5 maja 2020 r., Przegląd Prawa Konstytucyjnego 2021, nr 3 (61). (Crossref)
Granat M., Prawo konstytucyjne, Warszawa 2024.
Grosse T.G., Wprowadzenie do monografii, w: Trzecia władza w Unii Europejskiej. Od teorii do praktyki, red. T.G. Grosse, Warszawa 2023.
Kabat-Rudnicka D., Tożsamość narodowa jako czynnik kształtujący relacje pomiędzy Unią Europejską a państwami członkowskimi, Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Politologica 2016, nr 17.
Kijańska K., Konstytucyjna wolność zrzeszania się jako gwarancja realizacji potrzeb politycznych jednostki, Horyzonty Polityki 2014, t. 15, nr 50. (Crossref)
Muszyński M., Tożsamość konstytucyjna jako granica lojalności państwa wobec UE, Prokuratura i Prawo 2023, nr 1.
ODIHR i Komisja Wenecka, Guidelines on Political Party Regulation, https://www.osce.org/odihr/538473 [dostęp: 18.09.2025 r.].
Pastuszko G., Przegląd orzecznictwa sądów konstytucyjnych Republiki Federalnej Niemiec w odniesieniu do zakresu związania państw członkowskich takimi wyrokami Trybunału Sprawiedliwości Unii Europejskiej, które wykraczają poza kompetencje przyznane Trybunałowi w traktatach oraz godzą w zasadę zachowania suwerenności w procesie integracji
europejskiej, Warszawa 2022.
Przywora B., Instytucja partii politycznej w Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z 1997 r., Przegląd Sejmowy 2021, nr 3, DOI: 10.31268/PS.2021.33. (Crossref)
Raičević N., Federalizacja UE a Europejski Trybunał Sprawiedliwości, w: Tendencje federalizacyjne Unii Europejskiej, red. G. Pastuszko, Warszawa 2023.
Stronk R., Prawa wyborcze cudzoziemców w polskim porządku prawnym, w: Aktualne wyzwania prawa, red. M. Zubik, J. Podkowik, Warszawa 2021. (Crossref)
Szymanek J., Extra-Treaty Changes to Treaties: ultra vires Actions ,Creeping Competences and Decision-Making Outside the State, Law, Education, Security 2025, Special Issue nr 1. (Crossref)
Trojanowska-Strzęboszewska M., Partycypacja polityczna imigrantów w Polsce. Na przykładzie aktywności cudzoziemców w wyborach samorządowych w latach 2014 i 2018, Migration Studies – Review of Polish Diaspora 2021, nr 1 (179). (Crossref)
Wojtyczka I., Zjawisko „competence creep” oraz „ultra vires” na przykładzie kryzysu strefy euro, w: Trzecia władza w Unii Europejskiej. Od teorii do praktyki, red. T.G. Grosse, Warszawa 2023.
Woźniak D., Postrzeganie tożsamości narodowej przez polski Trybunał Konstytucyjny – analiza wyroku z dnia 7 października 2021 roku o sygn. K 3/21, Studenckie Prace Prawnicze, Administratywistyczne i Ekonomiczne 2024, nr 46 (3), DOI: 10.19195/1733-5779.46.3. (Crossref)
Uniwersytet Rzeszowski https://orcid.org/0009-0009-8351-2530
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор заявляє, що твір є оригінальним твором і не порушує жодних особистих або майнових прав третіх осіб, a також, що його авторські права на твір не обмежені в межах договору, підписаного з Видавцем.
Автор публікації безоплатно передає Видавцю майнові авторські майнові права на твір (статтю), поданий до публікації, без обмежень що до часу та території в таких сферах використання:
а) виготовлення, запис і збільшення за допомогою певної техніки копій, включаючи техніку друку, магнітний запис та цифрову техніку;
b) введення на ринок, позичання або надання в оренду оригіналу чи копій Твору та розповсюдження у формі відкритого доступу відповідно до змісту ліцензії Creative Commons Визнання Авторства 4.0 Міжнародна (також відомої як CC BY), доступної за адресою:
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode.pl;
c) включення Твору до складу колективного твору;
d) оприлюднення на веб-сайті журналу, публічне виконання, виставка, демонстрація, відтворення, трансляція та ретрансляція, а також надання Твору доступним для громадськості таким чином, щоб кожен міг мати доступ до них у місці та в час, вибраний ними;
e) завантаження Твору в електронній формі на електронні платформи або інше завантаження Твору в електронній формі в Інтернет чи іншу мережу.
Авторські майнові права на твір передаються безоплатно при підписанні договору.
